Масельська Анастасія, студентка першого курсу, З/11 групи.
Молодіжний центр «START» при Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, факультету соціальної та психологічної освіти, запрошує Вас долучитися до важливої ініціативи!
Враховуючи нещодавнє рішення Верховної Ради України щодо підтримки розвитку волонтерства серед молоді, ваш волонтерський досвід набуває особливої цінності. Тепер він може стати вагомим досягненням при вступі до закладів вищої освіти та у вашій майбутній професійній діяльності.
Молодіжний центр «START» оголосив конкурс на кращу історію волонтера, щоб відзначити та популяризувати важливу роль молоді у волонтерському русі. Ми розпочинаємо публікацію робіт наших активних волонтерів, які діляться своїми надихаючими історіями.
Одним із яскравих прикладів активної волонтерської діяльності є здобувачка вищої освіти – Масельська Анастасія, студентка першого курсу, З/11 групи.
“На початку повномасштабного вторгнення моя родина активно допомагала нашим військовим, готуючи для них різні страви. Це все відбувалося в місцевій школі, також приходили інші мешканці села.Ми збиралися всі разом на кухні, ділили обов’язки й працювали, не покладаючи рук. Дорослі замішували тісто для пиріжків,вареників,пельмені,різноманітну запашну випічку, готували тушковане м’ясо та консервацію, а молодші (це я та мої однолітки)допомагали фасувати продукти та складати пакунки. А наймолодші (мій брат та його друзі,однокласники та всі бажаючі)писали листівки з найщирішими побажаннями та теплими словами,робили різні обереги,малювали щирі малюнки.Особливу увагу приділяли стравам, які могли довго зберігатися. Ввечері ми пакували все у великі коробки й передавали волонтерам, щоб їжа потрапила до наших захисників якнайшвидше. Також до нашого села почали приїжджати люди,які втратили свої домівки.Серед внутрішньо переміщених осіб були наші майбутні сусіди,це родина з двома дітьми,які були змушені тікати від обстрілів, а саме з міста Херсон.Ми з сім’єю не залишилися осторонь і вирішили допомогти їм.Підтримали їх не лише речами , а й добрим словом.Ми запрошували їх на чай,спілкувались.Було важливо показати ,те що в такий скрутний час ,біля них є поруч ті, хто готові допомогти в складну хвилину. На сьогоднішній день ми з ними в гарних стосунках. Разом із класом ми організували збір коштів на ліки для військових – кожен приносив, скільки міг, а на зібрані гроші ми купували знеболювальні та інші необхідні медикаменти. Окрім цього, ми разом із вчителями плели маскувальні сітки для захисників, розрізаючи тканину на смужки та вплітаючи їх у спеціальну основу, щоб допомогти нашим воїнам залишатися непомітними на передовій.Зараз, в університеті,ми продовжуємо цю справу. Волонтерство — це наш спосіб допомагати і наближати перемогу. Кожен внесок важливий, адже разом ми створюємо надійний тил для наших захисників. Підтримуючи інших, ми показуємо, що українці сильні, єдині й ніколи не здадуться.”
