Студентське наукове товариство спільно з Ценром соціальної та освітньої інтеграції «Без бар’єрів» провело студентську науково-практичну прес-конференцію: «Інклюзивна освіта: теорія, методика, практика»
Студентське наукове товариство спільно з Ценром соціальної та освітньої інтеграції «Без бар’єрів» організувало та провело студентську науково-практичну прес-конференцію: «Інклюзивна освіта: теорія, методика, практика».
Модератором заходу була Завалко Альона.
Вступне слово виголосила кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету соціальної та психологічної освіти Оксана Олексіївна Кравченко, яка наголосила на важливості інклюзивної освіти в Україні, перспективи ровитку та проблем становлення.
Усі учасники конференції приймали активну учать у обговоренні спірних питань.
Конференція мала незвичну й цікаву форму.
Особливістю її було те, що вона мала теоретичну частину, де з доповіддями мали змогу виступити члени СНТ й всі бажаючі та практичну частину – яка була у вигляді інтерв’ю, де учасники Центру соціальної та освітньої інтеграції «Без бар’єрів» розповіли усім присутнім про «Історію іхнього життя», презентували фото з дитинтства та найвеселішого випадку іхнього життя.
Під час інтерв’ю учасники Центру соціальної та освітньої інтеграції «Без бар’єрів» розповідали, що вони хочуть, щоб покращилось в університеті, та що на їхню думку треба змінити. Поділились з нами своїми планами на майбутнє. Також розповіли нам про те, коли вони дійсно потребують допомоги, й коли їх дратує наша наполегливість.
Особливо сподобались виступи таких учасників як:
Хоменко Анни, студентка 2 курсу факультету соціальної та психологічної освіти, яка наголосила на тому, що потрібно зробити в університеті «діловий ліфт», яким з легкістю можна буде дістатися аудиторій на будь-якому поверсі. Студентка також відзначила перевагу у дистанційному навчанні, адже не всі мають змогу навчатися просто у аудиторіях. Анна продемонструвала нам своє хобі, а саме бісероплетіння, яким займається у вільний час.
Дзюба Тетяна, студентка 5 курсу факультету соціальної та психологічної освіти, вразила нас своїми талантами. Адже, у неї він не один. Тетяна гарно малює, робить поробки з бісеру, вишиває картини бісером і нитками.
У ході бесіди було з’ясовано про те, що не потрібно робити поспішних висновків, що особа з особливими потребами потребує допомоги, тому що вона має інвалідність.
Те, що Вам може здатись «боротьбою» чи подоланням перешкод, для когось може бути гарно скерованим звичайним процесом – у власному темпі та власним шляхом. Завжди спочатку спитайте, і якщо особа каже Вам, що він/вона не потребує Вашої допомоги, просто прийміть цю відповідь.
Не нав’язуйте свою допомогу й не ображайтесь, якщо від Вашої пропозиції відмовляться.
Пам’ятайте, що інвалідний візок – недоторканний простір людини. Починати котити візок без дозволу не можна.
Коли Ви розмовляєте з людиною, що користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб його та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде легше розмовляти.
Не думайте, що необхідність користуватись інвалідним візком – це завжди трагедія. Це спосіб вільного (якщо немає архітектурних бар’єрів) пересування. Є люди, що користуються інвалідним візком, але не втратили здатності ходити та пересуватися на милицях, з паличкою тощо. Візком вони користуються для того, щоб економити сили та швидше пересуватись.
Особливу вдячність можна виразити викладачам кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи:
Бондаренко Галині Василівні – канд.пед.н., доценту кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи та Перфільєвій Майї Володимирівні – канд.пед.н. доценту кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, які зі свого практичного досвіду розповіли студантам про перспективи впровадження інклюзивної освіти та проблеми з якими може зіткнутися соціальний педагог у школі.
На прикінці конференції усі ще раз переконалися у важливості професії соціального педагога та робітника. Висловили свої думки, щодо перспектив розвитку даної професії.
Також усім учасникам було вручено сертифікати та програмки конференції.