Не можемо не поділитися: інтерв’ю з випускницею Наталією КОНДРАТЮК, магістрантка спеціальностей 053 «Психологія» та 231 «Соціальна робота»

• Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Дуже швидко. Не стигла озирнутись, саме звикла до сесій, до навчання, а тут і захистилась.

• Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?

Швидше всього, так. Я дуже люблю щось нове. Новий досвід, спілкування серед однодумців, черпаю від вчителів багато інформації. Ніколи не думала, що в свої 50 років зможу витягнути дві сесії, два захиста. Але завдяки наполегливості все вдалось.

• Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Маю 32 роки стажу вчителя образотворчого мистецтва. Вчитель вищої категорії, маю звання «Вчитель-методист». В психології роблю перші кроки – з вересня 2025 – практичний психолог. Дуже не звично опинитись з верхнього щабля вчителя мистецтва, де ти все знаєш, впевнений в своїх діях, на низ, на самий початок шляху. Де все не знайоме.

• Чи були викладачі, котрі надихали?

Звісно, весь колектив супер, толерантні, цікаві, енергійні, талановиті викладачі. Дуже приємно, що більшість молоді в колективі, а це свідчить, що є енергія, новизна, нові погляди на викладання матеріалу. Від щирого серця вдячна всім за знання та досвід. Окрема подяка, Оксані Олексіївні, що повірила в мене і підштовхнула одразу вступити на два напрями: «Психологія» та «Соціальна робота».

• Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

1.5 роки так швидко пролетіли…

• Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Не можу визначитись, бо кожен предмет доповнював інший як ланцюжок. Мені цікаві всі.

• Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

З віком більше страху та тривоги, але після першої сесії все десь пропало. Не змінилось нічого. Як гризла граніт науки колись, так і зараз.

• Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам – наполегливості та праці. Бо мають крила ті, хто багато знає. А викладачам- творчості та експериментів у викладанні. Навіть в дистанційці є багато плюсів.

• Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Але в нас сама чудова група 264 «Психологія». Дуже дружні, завзяті, один одного виручають – навіть вирішили зберегти групу надалі для спілкування.

• Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Просити, щоб сесії були довші, тільки «набрали обертів», а тут і фініш. Дуже мало часу для спілкування з викладачами.

• Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Активне слухання – почала надавати перевагу, емпатія, вміння працювати з людьми (особливо з дітьми), розв’язувати конфлікти, психологічна діагностика, консультування та розуміння динаміки колективу (зовсім іншими очима дивлюсь на колег, аналізую), що дозволяє працювати психологом у школі. В роботі з дітьми змінилась позиція вчителя. Багато дітей звертається за допомогою: вислухати, порадитись.

• Ваш меседж до теперішніх студентів – випускників.

Використовуйте знання, не бійтесь мріяти масштабно, вірте у свій потенціал, наполегливо працюйте, щоб стати тими фахівцями, які змінюватимуть світ, та не забувайте цінувати дружбу з викладачами. До сьогодні маю гарні стосунки від виховательки в дитячому садочку, до викладачів в університетах.