(Українська) Семінар «Проектний офіс у структурі сучасного навчального закладу»

9 березня 2017

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

PShP-l4u_dw

2 березня 2017 р. в головному корпусі Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана відбувся семінар «Проектний офіс у структурі сучасного навчального закладу», організований Центральноєвропейської Академією Навчань та Сертифікації (CEASC),  у співпраці з Університетом Суспільних наук (UNS) (м. Лодзь, Польща), який у відвідали представники факультету соціальної та психологічної освіти  (Бойко Ольга Миколаївна – заступник декана з міжнародної діяльності; Перфільєва Майя Володимирівна – заступник декана з інформаційно-комунікаційного забезпечення;  Ісаченко Вікторія Павлівна – голова ради молодих науковців факультету).

Захід тривав трохи більше трьох годин та зібрав біля 100 учасників. Організатори семінару фокусувалися на питаннях функціонування проектного офісу в рамках навчальних закладів, проте питома вага інформації, наданої під час заходу, була універсальною та такою, що може бути застосована до практики не лише ВНЗ, але й науково-дослідних інституцій.

У стислій примітці неможливо викласти все, що було розглянуто на тригодинному заході, тому з основними положеннями семінару можна ознайомитися у презентації, яку було надано спікером (https://drive.google.com/file/d/0BwB8Mz_8mcmWRllZSHJObnRVTDg/view?usp=sharing) (публікується з його дозволу). Крім того нижче викладено ключові факти та корисні поради (як щодо функціонування Проектного офісу, так і щодо написання проектів).

gCXifAYcA0A

Також під час виступу було викладено низку порад для викладачів та дослідників, які займаються написанням проектів:

  1. Коли ви пишете проект, не треба писати багато. Краще це буде не 100 сторінок, а 10, але таких, де кожен абзац має вагу.
  2. Не стійте на місці і намагайтеся щось писати. Недосконала проектна заявка краща, ніж жодної, а з кожним разом ваші запити ставатимуть все кращими.
  3. Не вважайте, що щось створено не для вас. Зараз для отримання диплому доцента або старшого дослідника необхідним є отримання мовного сертифікату не нижче певного рівня або проходження стажування за кордоном. Багато викладачів та педагогів вважають, що зарубіжне стажування вимагає якихось надзвичайних якостей та кваліфікацій та є чимось заскладним. Спікер розповів, що, видається, зарубіжні ВНЗ та наукові заклади також мають зобов’язання щодо стажувань, в тому числі щодо проведення останніх. Більше того, цілком нормальною є ситуація, коли навантаження стажера знаходиться в рамках 70-180 годин на рік, при цьому заробітна плата складає нормальну ставку, наприклад, викладача тієї або іншої інституції. Рівень підготовки спеціалістів в Україні є достатньо високим, тому за умови володіння мовою стажування за такими умовами є цілком реальним.

uWhU-PdR9rA

  1. Особливу роль у виграші фінансування може зіграти звернення до стратегій державного розвитку під час написання заявки. Так, доцільно показати, яким чином окреслені у заявці завдання зможуть допомогти у досягненні стратегічних цілей розвитку країни.
  2. Додаткові бали під час розгляду проектної заявки можна отримати, якщо він дає можливість відповісти «так» на наступні запитання:

– чи містить цей проект елементи міжнародної співпраці;

– чи є він інноваційним;

– чи поширюється дія проекту поза межами країни та чи можуть отримані пропозиції стати в нагоді міжнародному співтовариству;

– чи всі відомості, які містяться у проекті, стосуються лише теми, що розглядається (відсутність зайвого);

– чи вказано в описі цільові групи проекту;

– (бажано) – чи є опис ризиків;

– (стосовно специфіки європейських проектів) – чи присутній елемент розгляду питань під кутом гендерної рівності;

– чи можна викласти результати через показники електронних генераторів (наприклад, h–індекс науковців-виконавців) тощо.