Семінар «Проектний офіс у структурі сучасного навчального закладу»

2 березня 2017 р. в головному корпусі Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана відбувся семінар «Проектний офіс у структурі сучасного навчального закладу», організований Центральноєвропейської Академією Навчань та Сертифікації (CEASC),  у співпраці з Університетом Суспільних наук (UNS) (м. Лодзь, Польща), який у відвідали представники факультету соціальної та психологічної освіти  (Бойко Ольга Миколаївна – заступник декана з міжнародної діяльності; Перфільєва Майя Володимирівна – заступник декана з інформаційно-комунікаційного забезпечення;  Ісаченко Вікторія Павлівна – голова ради молодих науковців факультету).

Захід тривав трохи більше трьох годин та зібрав біля 100 учасників. Організатори семінару фокусувалися на питаннях функціонування проектного офісу в рамках навчальних закладів, проте питома вага інформації, наданої під час заходу, була універсальною та такою, що може бути застосована до практики не лише ВНЗ, але й науково-дослідних інституцій.

У стислій примітці неможливо викласти все, що було розглянуто на тригодинному заході, тому з основними положеннями семінару можна ознайомитися у презентації, яку було надано спікером (https://drive.google.com/file/d/0BwB8Mz_8mcmWRllZSHJObnRVTDg/view?usp=sharing) (публікується з його дозволу). Крім того нижче викладено ключові факти та корисні поради (як щодо функціонування Проектного офісу, так і щодо написання проектів).

Також під час виступу було викладено низку порад для викладачів та дослідників, які займаються написанням проектів:

1. Коли ви пишете проект, не треба писати багато. Краще це буде не 100 сторінок, а 10, але таких, де кожен абзац має вагу.
2. Не стійте на місці і намагайтеся щось писати. Недосконала проектна заявка краща, ніж жодної, а з кожним разом ваші запити ставатимуть все кращими.
3. Не вважайте, що щось створено не для вас. Зараз для отримання диплому доцента або старшого дослідника необхідним є отримання мовного сертифікату не нижче певного рівня або проходження стажування за кордоном. Багато викладачів та педагогів вважають, що зарубіжне стажування вимагає якихось надзвичайних якостей та кваліфікацій та є чимось заскладним. Спікер розповів, що, видається, зарубіжні ВНЗ та наукові заклади також мають зобов’язання щодо стажувань, в тому числі щодо проведення останніх. Більше того, цілком нормальною є ситуація, коли навантаження стажера знаходиться в рамках 70-180 годин на рік, при цьому заробітна плата складає нормальну ставку, наприклад, викладача тієї або іншої інституції. Рівень підготовки спеціалістів в Україні є достатньо високим, тому за умови володіння мовою стажування за такими умовами є цілком реальним.

4. Особливу роль у виграші фінансування може зіграти звернення до стратегій державного розвитку під час написання заявки. Так, доцільно показати, яким чином окреслені у заявці завдання зможуть допомогти у досягненні стратегічних цілей розвитку країни.
5. Додаткові бали під час розгляду проектної заявки можна отримати, якщо він дає можливість відповісти «так» на наступні запитання:

– чи містить цей проект елементи міжнародної співпраці;

– чи є він інноваційним;

– чи поширюється дія проекту поза межами країни та чи можуть отримані пропозиції стати в нагоді міжнародному співтовариству;

– чи всі відомості, які містяться у проекті, стосуються лише теми, що розглядається (відсутність зайвого);

– чи вказано в описі цільові групи проекту;

– (бажано) – чи є опис ризиків;

– (стосовно специфіки європейських проектів) – чи присутній елемент розгляду питань під кутом гендерної рівності;

– чи можна викласти результати через показники електронних генераторів (наприклад, h–індекс науковців-виконавців) тощо.