Таємничі сліди

«Таємничими слідами» по Черкаській землі завзято крокує зелений туризм

За селом Коржовий Кут, у долині річки Ревухи місцеві жителі випасають худобу.

Саме тут, на поверхні гранітного каменя виявили три відбитки людських ніг та відтиск собачої лапи. Два сліди ідентичні слідам сучасної дорослої людини, третій – дитячий. Найчіткіший слід настільки добре зберігся, що видно навіть відтиск пучок пальців. Ще один слід неначе «зіслизає» з каменю.

Знайшла відбитки школярка Рита Вдовиченко із сусіднього села Бабанка, яка тут влітку випасала бабусиних корів. На одному із засідань гуртка „Пошук”, у своїй школі, дівчинка й розповіла про таємничу знахідку. Місцеві жителі й до того знали про це місце, проте ніхто зі старожилів не знає звідки й коли взялись сліди.

Сільський голова Коржового Кута Валерій Дмитренко повідомив про виявлені відбитки працівників Уманського краєзнавчого музею, ті описали та сфотографували їх, а матеріали передали до Національної академії наук.
Місцеві краєзнавці припускають, що камінь — це надмогильна плита епохи бронзи. Схожі плити у наших краях було виявлено у 1915 році у Білогрудівському лісі під Уманню. На камені проглядалися контури людини та відбитки стоп. Ці пам’ятки зберігалися в Уманському краєзнавчому музеї, та під час війни гітлерівці вивезли їх за кордон. Пізніше раритетні камінці повернули в Україну. Вони стали експонатами столичних музеїв.
Археологи підтримують думку краєзнавців про те, що це залишки древнього святилища чи надмогильної плити, можливо, ямної культури епохи ранньої бронзи. Так звані „камені-слідовики” знаходять на території російської Псковщини (близько 100 пунктів, де є або були камені з викарбуваним зображенням ступні, кисті руки, копита тварини та ін.). Ще більше таких брил у Литві та Латвії. Є й на півночі Білорусі. У сусідніх землях (включно з Україною) такі знахідки набагато рідкісніші, оскільки культ поклоніння язичницьким каменям – балтійський за походженням. У християнські часи подібні камені набули різної слави. Одні називали їх „чортовими слідами”, інші, навпаки, „Божими ніжками”, „слідами Христовими”, „стопами Богородиці”. Перші користувалися поганою славою, останні ж шанувалися як зцілювальні. Найвідомішим у Росії був так званий „Ольжин камінь” зі слідом витонченої жіночої ніжки – більшовики підірвали його динамітом у 30-х роках.
Вивітрювання. Можливо, це природній процес механічного руйнування гранітного каменю.
Теорія, що це сліди первісної людини відкидається, оскільки на Уманщині вулканів ніколи не було, а граніт тут застиг понад 5 мільйонів років тому (ще до появи первісної людини). Крім того, сліди довгі і вузькі, що відповідають ступням сучасних людей, а не прадавніх – у них ступні були короткі та широкі. Сліди схожі на відбиток Божої Матері, яка ступила на Почаївську гору у 1240 році.
Уфологи вважають, що сліди могли належати представникам загадкової цивілізації, яка населяла Землю мільйони років тому. Якщо розглядати супутниковий знімок місцевості, географія розташування дивного каменя схожа на так звані «аномальні зони».
Космічне походження. Усі гори навколо – з червоного граніту, а брили зі слідом – чорного, та й долина на вигляд схожа на воронку від вибуху.
Байки місцевого населення – сліди відвідування інопланетян, адже у 90-і роки Черкащина славилася розповідями селян, які бачили вогненні диски, що спускалися з неба.
Священники вірять у чудодійну силу слідів, але щоб її відчувати, слід приходити сюди з чистими помислами.
Лікарі ж констатують те, що у долині росте близько 280 видів лікарських трав. Тому тут допомагає не тільки віра і молитва, а і повітря.
Таємничі сліди у долині збирають усе більше паломників. Тут майже щодня є відвідувачі. Люди приїздять не лише із Умані, навколишніх сіл, а і з Дніпропетровська, Києва, Львова, Санкт-Петербурга, Москви, Італії. Уже вчетверте батьки привозять із Донецька хлопчика із дитячим церебральним паралічем.
Люди вірять, що після відвідування слідів поліпшується рухова активність, лікується безпліддя, хронічні хвороби, нормалізується діяльність серця. Щоб організувати тут лікарню, приїжджала і знаменита лікарка Надія Бурмака. Місцеві селяни поставили поруч із каменем капличку, яку назвали Свято-Миколаївською.
А ще у Коржовому Куті є «Святий колодязь», вода з якого знімає біль і розгладжує зморшки на обличчі.
Жителі села стверджують, що колись тут бачили обличчя Божої Матері. Ознаменували цю подію теж капличкою.