Інтерв’ю з випускниками факультету

Алтиннік Катерина
1. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
«Дуже насичено!»‍‍♀️‍
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
«Як і говорилося ще з першого курсу «основний акцент у засвоєнні знань потрібно робити на самоосвіті‍», тому хто хотів, той засвоював не лише інформацію, що надавали викладачі, але й шукав додаткові джерела‍♀️».
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
«Щоб закріпити знання отриманні у ЗВО я влаштувалася соціальним педагогом у Первомайський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ст. № 15 – колегіум». Звісно, прийшовши «зеленою» до 1000 учнів, у кожного з яких свій характер, сімейні установки, оточення, та й загалом до вже сформованих особистостей та їх батьків (що ще важче) спочатку було не легко. Відкриваєш для себе різні життєві сценарії, про деякі й досі згадую з посмішкою, а деякі з «мурашками по тілі». Ще одна можливість університету – це військова кафедра. Під час навчання у вузі я пройшла курси підготовки офіцерів запасу. Наразі, проходжу військову службу на посаді офіцера-психолога батальйону охорони. Обсяг роботи і відповідальність страшить, але отриманий досвід того вартий».
4. Чи були викладачі, котрі надихали?.
«Я ̶ «людина – практик‍» і завжди тяглась до тих викладачів, котрі будь-яку свою лекцію, чи просто розповідь насичували життєвими історіями, зі своїми «кнутами і пряниками», і лише так, як на мене, можна зрозуміти всю актуальність навчання. До таких титанів ФСПО я можу віднести ‍‍Роєнко С.О., Бондаренко Г.В., Коляду Н.М. Албул І.В».
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
«Всі мої студентські роки я пройшла під лозунгом котрий мені на початку навчання сказала наша декан факультету Кравченко О.О. «Краще горіти, ніж тліти”‍‍‍♀️ і дійсно, факультет засвітив в мені зірку, що сяє і досі. Всі мої навички та вміння розвинулися безпосередньо під час студентських років».
6. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
«Перше, що приходить в голову – це наївність. З часом та досвідом ця риса «обросла» витримкою, рішучістю, старанністю, самодисципліною та контролем над спонуканням».
7. Що хочете побажати студентам та викладачам?
«Беріть від життя все! І хороші й не дуже «подарунки» долі не минуть безслідно. Пам’ятайте, на кривому корінні дерево стоїть міцніше».
8. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
«Я обожнювала свою академічну групу, і судячи з того скільки років я була старостою вони мене теж. Студентські роки подарували мені друзів та кумів, разом гуляємо на весіллях в один одного, не так часто як хотілося, але спілкуємось».
9. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
«Я б не змінила жодного дня!»
10. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
«Самостійність, домінантність, наполегливість, організаторські здібності, соціальний інтелект, чуйність та емпатія».
11. Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
«Горіть» кожним днем!!!

Чупіна Катерина
1. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
«Дня мене навчання на факультеті це перш за все про досвід та неймовірні враження‍♀️, за період навчання я встигла спробувати себе в дуже багатьох напрямках, серед яких були громадська діяльність, ‍‍волонтерство, студентське самоврядування та ‍наукова діяльність. Усі ці компоненти дали мені змогу зрозуміти чого я прагну та на що здатна. Факультет допоміг сформувати мене як особистість».
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
«Так!»
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте?
«Сьогодні я навчаюсь в ‍аспірантурі університету та працюю ‍викладачем кафедри психології. За час навчання я встигла спробувати себе у ролі ‍‍вожатого, ⛷інструктора та організатора різноманітних заходів як на рівні університету так і на рівні міста».
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
«Мені пощастило, протягом навчання в мене були дуже круті ‍‍викладачі та наставники, які не тільки допомагали мені в отримані професійних знань, а ще й своїм прикладом показували що таке справжня професійність. Завдяки цим викладачами у мене сформувалась значна частина моїх цінностей, які стосуються професійної діяльності та життя в цілому».
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
«Для мене студентське життя це був один великий проєкт, який подарував мені гарний досвід та справжніх друзів‍‍. Щотижня ми організовували різноманітнті заходи, для того щоб навчання на нашому факультеті було максимально цікавим та насиченим. Найбільше мені запам’ятались щорічні презентації першого курсу, фестиваль «Кращі з кращих», в яких ти бачиш результат своєї роботи, сяючі очі першокурсників та переможців різноманітних номінацій. Напевно заради цього і варто працювати та створювати ціннісну спільноту факультету».
6. Які з вивчених предметів найбільше подобались?
«Психодіагностика, патопсихологія, Основи наукових досліджень, Психологія творчості, вікова психологія, етнопсихологія та багато інших..»
7. Що хочете побажати студентам та викладачам?
«Напевно, залишатись такими як вони є зараз: активними, ініціативними і готовими завжди прийти на допомогу».
9. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
«Все б залишила як є!»
10. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти?
«На мій погляд, це вміння комунікувати, створювати проєкти, домовлятись з командою‍, організовувати. Швидко вирішувати проблеми‍♀️‍♀️, які виникають».
12. Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
«Не втрачайте можливість для розвитку , чим більше Ви зробите зараз, тим простіше буде потім!».

Вдовиченко Інна
Роки навчання в університеті промайнули дуже швидко. Першу свою освіту здобувала ще при ІСМО (Інститут соціальної та мистецької освіти 2004-2009р.), а ІІ вищу освіту – здобула на факультеті соціальної та психологічної освіти(2018- 2019 р.) Рішення про здобуття ІІ освіти було спонтанним‍♀️, але я жодного разу про це не пошкодувала‍♀️‍♀️. Впродовж усього навчання на факультеті мені допомагали своїми порадами усі ‍викладачі кафедри психології, ‍надихали та підтримували – Данилевич Л.А., Вахоцька І.О, Шеленкова Н.Л., за що я їм безмежно вдячна. Кумедних випадків у студентському житті було чимало, а от практичне заняття з предмету “Психодрама” (Шулдик Г.О.) запам’яталося на довго. Ми розглядали життєву ситуацію однієї з одногрупниць, дослідивши роль кожного учасника ситуації, дали змогу подивитись на те ,що сталось з іншої боку та допомогли відпустити образу. Згодом ми дізналися ,що життя дівчини кардинально змінилось, вона знайшла свою пару і повністю щаслива!!! Студенти нашої групи були представники різних областей‍♀️, нам було цікаво спілкуватись впродовж навчання, тому ми створили групу у Viber, де і зараз продовжуємо спілкуватись, обговорюємо різні події, радимось… Приємно, що у нашій дівочій компанії є хлопець. Він хоч і один, але ніколи не стоїть осторонь наших діалогів. Навчання на факультеті навчило мене бути ‍♀️витривалішою, ‍♀️стриманішою, а дякуючи предмету «Конфліктологія» ще й вміло зглажувати конфлікти. Період студентства ̶ це час, який ми будемо згадувати усе своє життя ,бо вони не тільки приємні, але й корисні. Хотілося б побажати, щоб у житті кожного викладача була можливість похвалитися позитивними змінами у житті своїх студентів, а кожному студенту було за що сказати ДЯКУЮ своїм викладачам!!!
На даний момент я працюю ‍директором комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Тальнівської міської ради. Працюємо із ‍‍дітьми з особливими освітніми потребами, допомагаємо дітям та батькам змінити життя на краще, вчимо вирішувати проблеми.
Сьогодні я з вдячністю згадую студентські роки, мудрих викладачів з якими мене звела доля.
Доземний Вам уклін за науку і за те, що допомогли знайти своє покликання. Всіх благ Вам та гарних студентів!❤

Рябініна Марина
«Влітку 2018 року в Черкасах на Всеукраїнському ярмарку волонтери та представники молодіжних громадських організацій ділилися позитивним досвідом. Привітна жінка зацікавилася моїми буклетами щодо протидії булінгу в освітньому середовищі. Так я познайомилася з Кравченко Оксаною Олексіївною, деканом‍♀️ факультету соціальної та психологічної освіти. Ми радо ділилися досвідом роботи з молоддю в соціальній сфері, обмінялися корисною інформацією та контактами. Вже через хвилину вона здавалася мені давньою знайомою, яку я випадково зустріла через певний відрізок часу. Оксана Олексіївна ніби жартома запросила мене долучитися до вступної кампанії та знову стати студенткою. Бесіда була легкою, невимушеною. Я не планувала навчатися, так як вже мала дві освіти, одна з яких за спеціальністю соціальна педагогіка. Але Оксана Олексіївна з тонкою наполегливістю переконала мене зробити цей крок назустріч освіті‍♀️. Хто ж відмовиться на пропозицію познайомитися з історичним містом та відвідати Софіївський парк восени, хоч би і під час сесії ?»
На факультеті соціальної та психологічної освіти я потрапила в атмосферу людяності, взаємодовіри, поваги. Підтримка викладачів та студентів під час навчання супроводжували постійно.
Працювати над магістерською було напрочуд легко. Поради та рекомендації наукового керівника – Кочубей Тетяни Дмитрівни, завжди були влучними. Професіоналізм Тетяни Дмитрівни та її постійний психологічний супровід під час написання роботи надихали та не давали впадати в розпач.
У 2019 я успішно закінчила магістратуру.‍ Маю професійну кваліфікацію соціальний працівник, психолог. Наразі, змінила сферу діяльності. Все більше заглиблююсь в чарівний світ соціально-психологічної освіти та використовую здобуті знання на практиці.
Мій новий життєвий шлях розпочався ↘️з «випадковості», але з кожним кроком набуває сенсу. «Дорогу підкорює той, хто іде» – один з висловів, яким я керуюся. Тому бажаю всім, хто дбає про саморозвиток та здобуває освіту – ніколи не зупинятися!

Кравченко Людмила
1. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
“Студентські роки – це найкращі роки! Я це зрозуміла відразу. Вони незабутні! Особисто для мене, це були не тільки нові знайомства, нові враження, нові знання. Це ніби відкриття себе з іншої сторони‍‍️‍♀️‍✈️. Коли ти вступаєш в доросле життя і розумієш, що весь світ для тебе відкритий! Неодноразово говорила, аби була можливість, я б кожен день, кожен момент навчання прожила б ще раз!”
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
“Так!” ‍
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
“На даний момент я проходжу строкову службу в ‍♀️Збройних Силах України. До цього, працювала в БО” БФ “Воля” на посаді‍ соціального працівника”.
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
“Чесно кажучи, мене надихав‍♀️ кожен по своєму! Хтось більше, хтось менше! Я пам’ятаю всіх викладачів, які проводили у нас заняття, лекції та семінари. Те, як вміло знаходили підхід до кожного студента!”
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
“Так, звичайно згадую і дуже часто. Яскравих спогадів багато. Все моє навчання в університеті, це яскравий спогад! Але ніколи не забуду посвяту першокурсників, коли ми знайомилися зі своєю групою. Кожен розповідав про себе та звідки він. Я тоді і подумати не могла, що ми станемо такими рідними, маленькою сім’єю‍‍‍‍‍“.
6. Які з вивчених предметів найбільше подобались?
Соціальна молодіжна політика, Менеджмент соціально-педагогічної роботи, Соціальна робота в Україні, Конфліктологія, Теорія та методика соціальної роботи, Психологія управління, Управління навчальною та виховною діяльністю”.
7. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Я була активною, наполегливою, відповідальною, товариською, рухалась вперед до поставлених цілей, завжди хотіла бути першою, а в групі найрозумнішою. Такою і залишилась! З роками можливо змінилося лише те, що я стала більш впевненою‍♀️ в собі і своїх можливостях!”
8. Що хочете побажати студентам та викладачам?
“Студентам бажаю наполегливості‍♀️, будьте впевнені в собі та в своїх силах! Живіть на повну, навчайтесь, будьте активними‍♀️, приймайте участь у всіх заходах‍♀️, проявляйте себе! Радійте, що ви студенти нашого факультету! Ці роки найкращі, проживіть їх на повну, бо час швидко плине.
Ну і звичайно ж легкої, успішної сесії!
Викладачам бажаю кар’єрного росту, терпіння, міцного здоров’я, гарних студентів та вдячних батьків! Щоб на ваших обличчях завжди була посмішка!”
9. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
“З одногрупниками завжди були чудові стосунки‍♀️‍♂️, ми були дружніми, допомагали та підтримували один одного. Хвилювалися за кожного, хто по черзі заходив і здавав екзамен чи захищав магістерську роботу. Незважаючи на те, що у кожного є своя родина‍‍, діти, робота, ми і надалі підтримуємо зв’язок, спілкуємось, переписуємось, вітаємо один одного з днем народження та згадуємо студентські роки”.
10. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
“Мабуть нічого! Мені все подобалось!”
11. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Індивідуальний підхід до кожного, емпатійність, взаєморозуміння, тактовність, конфіденційність, спрямованість на потреби та інтереси людини, організаторські та комунікаційні здібності. Звичайно ж, це не весь перелік. Але вищевказані якості безпосередньо допомогають у моїй роботі по теперішній час, оскільки доводиться спілкуватися з великою кількістю людей”.
12. Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
“Живіть яскраво і цікаво, впевнено та стрімко крокуйте до своїх мрій! Удачі на шляху! Зустрічай кожен ранок із посмішкою. Будьте гідними і справедливими! І не забувайте стіни рідного університету!”

Швець Владислава
1. Як промайнули для Вас роки навчання в нашому університеті?
“Насичено: по шість і більше пар щодня, одруження після першого курсу, переведення на заочну форму навчання на другому курсі, повернення на стаціонар на третьому курсі і паралельне навчання на ‍‍двох магістратурах на шостому курсі”.
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
“Я їх не мала до початку навчання. Я чітко знала чого хочу і що для цього потрібно робити. Окрім того, поруч завжди були викладачі, які підтримували мій пал і азарт”.
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
‍Керівник відділення «Клініка, дружня до молоді» КНП «Уманська дитяча лікарня», педагог Собківського ліцею, менеджер міжнародного проекту «ReHerit: спільна відповідальність за спільну спадщину», народний майстер України”.
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
“Так, звісно. ‍‍Денисюк Василь Вікторович, Перепелюк Тетяна Дмитрівна, Ольховецький Сергій Миколайович, Яблонський Андрій Іванович”.
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
“За наполегливість у підготуванні ІНДЗ одногрупники погрожували відправити мене у Лікарню №2, проте з 2015 року я сама налагодила співпрацю з психіатрами міста під час роботи у військовому комісаріаті”.
6. Які з вивчених предметів найбільше подобались?
“Діагностика, загальна психологія, психологія творчості, історія психології, вікова психологія”.
7. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
“Тоді мене називали «француженка», зараз «Українка». Я залишилася довірливою, відкритою, відвертою, готовою пожертвувати життям заради справи і обов’язку”.
8. Що хочете побажати студентам та викладачам?
“Вчасно і раціонально використовувати набуті знання, відпрацьовувати навики”.
9. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
“З деякими колегами зараз продовжую спілкування. Стосунки були різними, оскільки на старших курсах я була старостою групи, значна частина якої навчалася на індивідуальному плані і потрібно було вирішувати багато організаційних питань”.
10. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
“Отримувала б задоволення від кожного моменту студентської метушні”.‍♀️‍‍
11. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
“Йти до кінця, завершувати розпочаті справи, реально оцінювати власні ресурси на старті проекту”.
12. Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

“Вперед і з піснею!”


Білокінь Ірина 
1. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Під час вибору фаху я не послуговувалась якимось прагматичними міркуваннями: обрала те, що щиро цікавило. Психологією зацікавилася в старших класах школи і це захоплення стало моєю професією. А роки навчання нині згадую як найцікавіший і найрадісніший, найпозитивніший період життя.
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Свій педагогічний стаж розпочала з роботи соціального педагога в районному центрі практичної психології та соціальної роботи. Отриманий досвід став для мене ще однією сходинкою в життєву шляху. Згодом працювала практичним психологом і соціальним педагогом в Тополівській ЗОШ І-ІІ ст., Погорільській ЗОШ І-ІІ ст. та Бджільнянській ЗОШ І-ІІ ст. Безпосередня практична робота з дітками різних шкіл одночасно просто захопила мене своєю унікальністю і шаленим ритмом роботи, але і він дійшов до своєї фінальної ролі. На даний момент працюю в комунальній установі Теплицької селищної ради «Теплицький інклюзивно-ресурсний центр» фахівцем (консультантом). Сказати, що це просто ще одна сходинка в моєму житті, мабуть, злукавити, адже я можу говорити без зупинки про моїх вихованців, про їх особливість і унікальність, про те, як вони надихають, як вчать цінувати кожну хвилинку життя і дякувати за ті дрібниці, що в нас є.
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
Викладачі, які в нас викладали, є авторитетними фахівцями, і важко виокремити конкретну особу. Мені багато предметів подобалося і педагоги стали для нас справжніми наставниками. Кожний з них подібний сніжинці, унікальний і неповторний.
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Я завжди буду пам’ятати моїх друзів, які завжди були поруч. Найяскравішим для мене спогадом було те, як ми відсвяткували «День сім’ї» з одногрупниками в Національному дендрологічному парку “Софіївка”, після якого ми дійсно стали однією сім’єю.
6.Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Перше, що приходить в голову – це довірливість, сумирність. З часом та досвідом ця риса «обросла» витримкою, рішучістю, старанністю, самодисципліною та впевненістю.
7. Що хочете побажати студентам та викладачам?
Гарно навчатися. Це характеризує не тільки інтелект, а й особистість людини – її відповідальність, сумлінність, працьовитість. Ставлення до навчання свідчить й про майбутнє ставлення до професійної діяльності. Адже студентські роки – це чудовий час для розвитку якостей, що допоможуть досягти успіху. І сумлінне навчання для цього – кращий полігон. А ще порадила б кожний день життя проводити, максимально використовуючи всі можливості: обирати активну діяльність, приділяти час саморозвитку. Насичені студентські роки – це запорука продуктивної професійної діяльності! Викладачам бажаю кар’єрного росту, терпіння, міцного здоров’я, вдячних студентів! Щоб на ваших обличчях завжди сяяла  посмішка!
8.Які у вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Як і в справжній сім’ї, були свої війни і примирення. Але в моїй пам’яті залишились лише приємні спогади, які буду пам’ятати все життя.
9. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Мені все подобалось, але якби з нинішнім досвідом і знаннями, то багато чого б змінила J
10. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Емпатійність, толерантність, ввічливість, індивідуальний підхід до кожного, взаєморозуміння, тактовність, вирішення конфліктних ситуацій, спрямованість на потреби та інтереси людини, організаторські та комунікаційні здібності. Можна безкінечно продовжувати цей список, але на даний момент найбільш застосовані мною якості у  роботі по теперішній час, оскільки доводиться спілкуватися з великою кількістю людей.
11. Ваш меседж до теперішніх студентів-випускників.
Не втрачати амбіцій і енергії, наполегливо з кожним днем лише примножувати їх, віру в себе і свої можливості. З упевненістю хочу вірити, що Ви гідні фахівці і знавці своєї справи. І не забувайте стіни рідного університету!


Волинець Анна Леонідівна
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Роки навчання в університеті були чудовими і насиченими.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так!
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Працювала в Жашківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів №4 на посаді соціального педагога і паралельно ще півставки практичного психолога в ЗДО №6 «Золотий ключик» . На даний момент знаходжусь в декретній відпусці.
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
Я вдячна всім викладачам які мене навчали, виділити конкретно когось я не можу, тому що кожен в мене вклав не тільки знання, а і частинку своєї сили і душі, які надихали на щось нове і всиляли віру в себе.
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Так, згадую дуже шкода, що не можна це повторювати  знову і знову адже саме студентське життя є самим яскравим і неймовірним для кожного. Це є круто! Я дуже щаслива, що  мене оточували хороші, щирі, надійні,готові завжди допомогти товариші -мої одногрупники.
6.Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Звичано згадую, я була спокійна і не рішуча і ці риси з віком звичайно змінилась. Залишилась риса як бачити в людях лише хороші якості незважаючи на їхні вчинки.
7.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам хотіла б побажати використовувати студентські роки по максимуму не боятись і сміливо йти вперед до нових вершин, а викладачам хороших студентів які б домогли нашому факультету і університету ставати кращим і кращим з кожним роком.
8.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Хороші стосунки.
9.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Я ні про що не шкодую, що було те і мало статись навпаки все те, що в минулому було і хороше і не дуже приємне робить з нас тих  ким є ми зараз, а саме ми стаємо кращими.
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Дуже вдячна своєму факультету за знання, за професіоналізм,за підтримку  кожного викладача, що дали отримати ті безцінні знання та навички, які допомагають мені вирішувати певні проблеми і приймати правильні рішення у тих чи інших ситуаціях,а саме бути  Людиною,не боятись і йти вперед. Це все мені допомагає зараз.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Який не був би у вас досвід: негативни чи позитивний – це все таки досвід,який зробить вас кращим!



Гурська Анастасія
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
«Дуже швидко і насичено.»
2.Чи  справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так.
3.Де ви працюєте? Яку посаду займаєте?Який досвід роботи маєте?
«З вересня 2018 року  працюю в комунальній установі «Інклюзивно – ресурсний центр» Летичівської селищної ради на просаді фахівця (консультанта) практичного психолога. До ІРЦ працювала в школі практичним психологом та соціальним педагогом»
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
«Так. Завдяки викладачам і їх сумлінній праці  я отримала багато знань і практичних навичок у сфері психології і соціальної педагогіки. Їх безцінний досвід  дав мені поштовх для подальшого розвитку»
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
«Так, звичайно. Це яскраві спогади і гарний життєвий досвід».
6.Згадай себе в студентські роки . Які риси з віком змінилися, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
«Я була сором’язливою,всього боялась. Зараз я більш впевнена в собі, відкрита»
7.Що хочете побажати студентам та викладачам?
«Бажаю отримувати масу задоволень від життя і від веселих студентських років.
8.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
« Стосунки з одногрупниками біли дружніми. І зараз підтримуємо зв’язок»
9.Якби ви мали можливість повернутися, щоб Ви зробили інакше?
«Нічого!»
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає вам зараз?
«Вміння контролювати свій настрій і почуття, комунікативні здібності стресостійкість».Всі ці якості допомагають мені у  професійній діяльності.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів – випускників.
«Ніколи в собі не сумнівайтесь. Ідіть впевнено до своєї мети»


Дацько (Маковецька) Наталія
1.Як промайнули для Вас роки навчання в нашому університеті?
Університет – один з найголовніших розділів книги під назвою «життя». Роки навчання для мене промайнули непомітно і насичено. За цей час я освоїла основи майбутньої професії, займалася науковою та волонтерською діяльністю, знайшла нових друзів, в університеті зустріла своє кохання та отримала море позитивних вражень. Також, незабутні спогади залишаться про гуртожиток, життя в якому було дуже цікавим.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так! Я не помилилась у виборі професії. Психологія стала для мене не просто професією, а й сенсом мого життя.
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте? Я працюю психологом в амбулаторно-наркологічному відділенні КНП «Уманська психіатрична лікарня». Саме, отриманий багаж знань став основою для працевлаштування та трудової діяльності.
4.Чи були викладачі,  котрі надихали?
На ФСПО всі викладачі незабутні, вони є авторитетними фахівцями, і важко виокремити конкретну особу. Мені багато предметів подобалося і педагоги стали для нас справжніми наставниками. За всі свої досягнення та перемоги – дякую викладачам.
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
В мене студентське життя було активним та насиченим. Була старостою групи. Я брала участь у програмі  особистісного та професійного розвитку «Державотворець» та у міському проекті «Академія молодіжного лідера», де я посіла 2 місце за проект розвитку. Я була заступником координатора волонтерів. Саме завдяки волонтерській діяльності я зустріла свого майбутнього чоловіка. Наш факультет поєднує серця і допомагає знайти справжніх друзів, з якими я досі підтримую зв’язки.
6.Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
В студентські роки я завжди хотіла бути першою, бути лідером. Я була активною, рішучою, наполегливою, відповідальною, терплячою, чесною, справедливою. Ці риси залишились і досі, тільки добавилась  впевненість в своїх силах і можливостях.
7.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам бажаю: « Вчіться легко і з задоволенням, насолоджуйтесь кожним днем, знайдіть  свою роботу мрії !»
Викладачам  бажаю  терпіння, гарних студентів, досягнення нових вершин і звершень.
8.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Стосунки були чудовими.
9.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Нічого. Все було СУПЕР!! Я вдячна долі, що навчалась тут!
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Наполегливість, тактичність, самостійність, чуйність, вміння комунікувати, швидко вирішувати проблеми, вміння розбиратися в людях. Всі ці якості допомагають мені в теперішній професійній діяльності, оскільки доводиться спілкуватися з людьми з різними життєвими обставинами та важкою долею.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
«Прагніть до високих цілей і завжди вірте у свої сили!»


Пуга Наталія Валеріївна
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Цікаво, це період де ти відкриваєшь себе, світ навколо.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Я не очікувала чогось конкретного від університету, я навпаки брала все що він мені дарував.
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Працюю майже 3 роки практичним психологом в Початковій школі #2,
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
Так, кожен викладач дав нові знання, ділився цінним досвідом, навчили хитрощами
5.Чи згадуєте студентське життя?
А хто їх не згадує? Постійно, дякую за ці спогади університету та своїм одногрупникам.
6.Розкажіть про найяскравіші свої спогади.
Це весь 1 курс, тоді все сприймалося як виклик нового життя.
7.Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Зараз я не згадаю, бо їх було дуже багато. Але пам’ятаю що найчастіше це траплялось на репетиціях, там завжди весело, багато енергії і атмосфера надихає.
8.Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось?
Збільшилась продуктивність, університет навчив виставляти пріоритети.
9.Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Як тоді так і зараз я людина яка постійно хоче чогось нового.
10.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Ставити себе в пріоритет.
11.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Так, я знайшла чудових людей які прожили зі мною багато чого.
12.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Ні, я б нічого не змінила.
13.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Можу сказати що я їх не здобула, а удосконалила.
14.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Теорія це завжди добре, але практика вона відкриває в першу чергу вас, можливості для розвитку, тому бажаю вам багато практики.



Скаженюк Вікторія Миколаївна
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Студентські роки навчання для мене промайнули непомітно, досить швидко. Але за цей час  я знайшла нових друзів, а також отримала море позитивних та незабутніх вражень.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так!!!)
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
На сьогодні я ще навчаюся в магістратурі та працюю лаборантом на кафедрі психології.
4.Чи були викладачі, котрі надихали?.
Однозначно так, багато викладачів є авторитетними фахівцями, і важко виокремити конкретну особу. Вони є для мене прикладом, авторитетом, які надихають, спілкуючись з ними є бажання та стимул працювати та вдосконалюватися.
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Звісно, студентське життя згадую досить часто, для мене це хороші та яскраві спогади. Досить яскравими спогадами є самі пари, які проходили пізнавально та цікаво. Але найяскравішими спогадами є різноманітні поїздки,  заходи, фестивалі та багато іншого.
6.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам хочу побажати успіхів в навчанні, нових досягнень та взлетів.
Викладачі – залишайтесь такими ж професіоналами як ВИ є.
7.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
З одногрупниками були хороші та дружні стосунки. Ми завжди підтримували та допомагали один одному.
Навчання в університеті подарувало мені хороших та вірних друзів.
8.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Я б повернулася 100%, але змінювати нічого б не стала, все чудово, нехай так буде і надалі!
9.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
На мій погляд, я стала більш впевненішею в собі, емпатійною і зрозуміла, що завжди потрібно ЙТИ ВПЕРЕД»
10.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Навчайтеся, розвивайтеся та будьте собою!


Слободяник Наталія Анатоліївна
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Швидко та цікаво.
Студентські роки –це той час у житті людини, коли відбуваються найяскравіші відкриття ,а бажання рухатися в перед змушує домагатись більших успіхів.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так .Мені подобається моя професія.
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Працюю за фахом. Соціальним педагогом  ЗОШ №11 м.Умань
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
Невистачить мабуть слів , щоб висловити свою  повагу і захоплення викладачами факультету соціальної та психологічної освіти .Всі викладачі  в яких я мала можливість навчатись є  розумними, талановитими, чесними, терплячими, мудрими, добрими, одним словом фахівцями своєї справи.
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Так. Студентські роки- вже є найяскравішим спогадом)
6.Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Колись я була сормязливою, здавалось не впевненою в собі дівчиною яка боялась висловити власну думку. З роками та життєвим досвідом багато чого змінилося. На сьогоднішній день  з впевненістю  можу сказати, що я впевнена в собі і не боюсь висловлювати власні думки.
7.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Бажаю студентське життя прожити яскраво ,але при цьому не забувати про навчання, нові досягнення та здобутки.
Викладачам сили, натхнення, досягнення нових вершин ,гарних студентів.
8.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Стосунки з одногрупниками були чудовими. На даний час спілкуємось через соціальні сіті.
9.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Нічого .Все було чудово.
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
На ФСПО  я здобула важливі професійні якості ,стала більш професійно підготовлена, здобула навички комунікативного спілкування, здобула вміння приймати рішення в складних ситуаціях, володіти емоційною стійкістю. На сьогоднішній день твердо вкладаю в життя цінності своєї професії.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Високих прагнень, грандіозних планів, перспективного майбутнього ,блискучих успіхів.


Тодоровська Олена
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
«Це була маленька подорож під назвою «Вік живи – вік вчись». Насичені роки навчання, адже було бажання проявити себе, спробувати можливе і неможливе, а головне, заручитися підтримкою на майбутнє. Безсонні ночі в підготовці до семінарів, іспитів. Активне прийняття участі в різних заходах: з тим рахунком, що я більше інтроверт, мені здавалося, роблю багато. Тут я почала виходити зі своєї ракушки з турботою та підтримкою наставників. Це були яскраві роки, які час від часу згадую з приємними нотками суму. Цей етап пройдено, але в пам’яті ФСПО буде завжди!».
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
«В період навчання я не мала жодних очікувань щодо університету: пливла за річкою! Пробувала всі можливі варіанти, які траплялися на шляху: різні напрямки діяльності на ФСПО.»
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте?
«З 2020 року є практичним психологом в приватному закладі Київської області ПЗЗСО «Початкова «Оптиміст»». Займаюся з дітьми Арт-напрямками в сфері дослідження себе (Студія малювання, яка відкриває таланти). Веду курс зі Статевого виховання для дітей дошкільного та шкільного віку. Не працюю, а живу цим! ».
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
« Якби поряд не було викладачів, які навчали літати, чи літала б я зараз?! Кравченко О.О., Роєнко С.О., Бондаренко Г.В., Лівандовська І.А., Данилевич Л.А., Ольховецький С.М.. Поряд з цими людьми відбувалася моя професійна орієнтація та становлення.».
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
«Згадую. Ділюся зі знайомими спогадами. Це час, коли пригод було багато. Особливо враховуючи перший рік навчання, який проходив ще й в університетському гуртожитку. Мій перший куратор, на той час, Мазур О.Ю. читаючи це зараз теж посміхнеться: це був перший візит тата дізнатися, як же я навчаюся. Не скажу, що була кращим студентом, але з бажанням спробувати різні види діяльності, аби зрозуміти і обрати більш вужчий напрямок. Під час практики, не скажу вже на якому курсі, Гребінь Л.О. повела нас до дитячого будинку – це був перший прояв справжньої емпатії ( певне розуміння, що людина людині має допомагати в різних життєвих умовах, особливо дітям). Перфільєва М.В. навчила бачити життя «Без бар’єрів», що стосується фізичного і психологічного спрямування.
Наша група була найбільша на факультеті в той час, така різноманітна на таланти і з найкращими студкураторами: Площук Б. та Матола Я., які справді задали ритм позанавчальної діяльності.
Одна із яскравих подій – це була участь в проекті «Healthy Challenge», коли другий етап був поїздка до м. Дніпра з можливістю перейняти досвід інших навчальних закладів, та ще й повернутися з призовим місце. Робота, яка дала результат! Згадала, і знову радію.»
Скільки всього було… смішно, сумно, трепетно… Тут почала розуміти, що психолог – це не просто професія, а покликання.»
6.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
З одногрупниками відносини досить хороші були, з багатьма підтримуємо спілкування і зараз. Що цікавого, так це те, що за час навчання в нас було утворилась «Фантастична п’ятірка» – це дівчата, колеги, які були, є, і будуть в моєму житті. Можна сказати, що з ними пройдено багато!
7.Які з вивчених предметів найбільше подобались?
«Психодіагностика, патопсихологія, психологія творчості, вікова психологія, експериментальна психологія, психологічне консультування, психологія сім’ї,  соціально-педагогічна робота в закладах освіти  та багато інших..»
8.Що хочете побажати студентам та викладачам?
«Маєте можливість – пробуйте! Навіть, якщо не впевнені, що це вам пригодиться. Не одразу, але з часом прийде усвідомлення, що цей досвід для Вас теж є важливим. Бажаю, щоб навчання в університеті для Вас було можливістю зростати, як професійно, так і духовно. ».
9.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
« Жоден момент змінити не хочеться. Це був певний період зі злетами та падіннями, але дуже важливий. Тоді сприймалося, як прикрість чи невдача, а зараз як можливість рости та мудрішати. Кожна сторінка цієї книги написана моєю рукою, яку хочеться зберегти в пам’яті.»
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти?
« Відповідь звучить, як тема моєї Магістерської роботи: Стресостійкість майбутніх психологів в період професійної підготовки ». Якість, без якої було б дуже важко. Також, одні із важливих це: індивідуальний підхід, емпатія, раціональність, гнучкість мислення, організаторські здібності.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів – випускників.
«Кожен твій крок важливий! ».


Якименко Анна Василівна
1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
З одного боку пролетіли, як мить. З іншого – як ціла епоха. Але в обох варіантах опис буде один: бурхливо, яскраво, емоційно, цікаво, хвилююче.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Колись в моєму уявлені було те, що університет має бути виключно для здобуття професійних знань.
Але по факту, всі ми приходимо у виші, щоб подорослішати, відчути свій напрямок: куди хочу, для чого це мені, як це зробити, що є в мені такого, на що я можу опиратися. Так от, те життя, яке сталось зі мною в університеті стало гарною платформою для цього. Навіть не так…
В університеті зі мною сталося життя…приголомшлива майже доросла історія і це найголовніше.
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Я практикуючий психолог, ведуча груп, автор власних психологічних програм.
Працюю сама на себе і на своїх клієнтів.
Перший клієнт прийшов в проміжку між 2013-2014 роками. З того моменту почалась постійна практика.
4.Чи були викладачі, котрі надихали?
З моменту нашого знайомства з Оксаною Олексіївною ця жінка надихала не лише морально, а й практично. Дякуючи її вірі в мене, я могла розкрити себе і дізнатись свої можливості, пробувати нове, експериментувати. Не знаю, чи пам’ятає це О.О., але вона стала однією, з тих, хто підтримав мої практичні починання, як психолога. Моя вдячність їй за той період буде завжди.
На парах було дуже цікаво у Олени Володимирівни Дудник. Вона так викладала історію, що я слухала з відкритим ротом.
Якщо подумати, то кожен викладач, з яким було перетинання шляхів, залишив в мені якийсь слід. Це зараз негучні слова, аби сказати. Просто на той час університет був моїм життям й все що ставалось там (приємне/неприємне/кумедне/ніякове/соромливе/тривожне/радісне) було внеском в мій характер. Щось внеском в самооцінку, щось в переоцінку цінностей, щось закалкою духу.
Пам’ятаю, як веселили пари жартівливого С.М.Ольховецького.
Якою вишуканою і гарною була І.О. Вахоцька.
Доброту Л.А. Данилевич і Н.Чудаєвої.
Розум Н.Л.Шеленкової.
Мудрість Г.В.Бондаренко.
Теплоту на парах О.Д.Балдинюк.
Перевірку на цілеспрямованість від Г.О.Шулдик.
І т.д.
5.Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Ой-йой, не всі яскраві спогади для офіційного сайту.))) Ми ж були студентами – у студентів кожен день, як окрема подія.
Звісно ж я згадую університет.
Майже всі мої Ті Самі Моменти пов’язані зі студентським самоврядуванням.
Конкретно зараз пригадалась наша презентація першого курсу. Перше масштабне дійство: я там то рачки повзала, то ескімоса зображала.
Ще згадала першу сесію, де на одному із заліків аж до вечора під дверима аудиторії  чекала одногрупниць, які перездавали нездачу. Переживала за них. А коли вони вибігли зі щасливими обличчями, разом верещали на весь коридор.
Пам’ятаю свій перший провал. Завалила залік через тривожність і не отримувала стипендії. То стало гарним уроком.
Вечори, які ми влаштовували. Акції. Бали. Походи. Концерти. Газета.
Оооо, згадала ще, як на п’ятому курсі Оксана Олексіївна представляла нас з подругою першому курсу і називала виключно Анна Василівна (це замість звичного Аньчика) і Яна Михайлівна (та зазвичай була Яньчиком). Ото вже гордості було. Ходили – пишалися так, ніби нам пам’ятники при життю поставили.))) Хотіли бути дорослими дуже.
6.Згадайте себе в студентські роки.
Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Я тодішня? Ну що ж.)))
Трішки пришелепкувате ідейне дівчисько з епізодичними проявами тривожності при цьому стійко тримаюча обличчя. Бо треба було відповідати власним очікуванням і довірі старших. І ну звіііісноооо ж вері-вері доросла (хотілось такою здаватись). А ще дуже активна.
Зараз я теж активна і все ще дещо пришелепкувата.)) Щоправда з тривожністю вже подружилась і більше «провідною зіркою» не є очікування, а швидше бажання жити власним життям.
7.Що хочете побажати студентам та викладачам?
Виключно цікавого життя і яскравих пригод. Ну і терпіння звісно ж.))
8.Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
Різними були стосунки. З кимось ближчі, з кимось дистанційні. У нас була спокійна непроблемна група, де кожен жив своє життя.
Спілкуюся з кількома одногрупницями. Когось регулярно бачу в соц.мережах. Це все.))
9.Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
В ідеалі почала б раніше цікавитись практичними напрямками роботи. Пішла б до психолога працювати над своїми комплексами і страхами. Але це в ідеалі. Бо всім нам відомо, що з позиції пройдених років завжди легше собі дорікати за якісь недопрацювання. А по факту, в минулому ми жили і діяли відповідно до того, як могли жити і діяти. Тому по великому рахунку, мені підходить те, як все було.
10.Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Організаторські здібності – те, що до цього часу є немалою основою моєї роботи. Вміння зібратись і почати вирішувати ситуацію. Робота в команді.
11.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Попереду багато цікавого. Місцями буде лячно, місцями розгублено, місцями доведеться ставити собі багато запитань і ризикувати. Але, якщо залишатися вірними собі, все вийде. Удачі.



Мельник Маряна 

1. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Роки в університеті промайнули неймовірно швидко, наче тільки вчора ми поступали, звикали до студентського життя, а сьогодні цей шлях вже пройдений.
2. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Скоріше так, чим ні.
3. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Працюю адміністратором у готелі.
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
Звичайно були. Кожен викладач надихав по своєму, кожний з них унікальний та неповторний.
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Студентське життя неможливо не згадувати, особливо перших три курси, коли у нас була можливість очно навчатися, а не дистанційно.
Найяскравіші спогади належать першому курсу нашого навчання – це перше знайомство з одногрупниками, викладачами, представлення першого курсу, перша практика, волонтерська діяльність. Спогадів і справді дуже багато.
6. Які з вивчених предметів найбільше подобались?
Психодіагностика, Психологія впливу, Психологія сім’ї, Вікова психологія та багато інших.
7. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Я б сказала що риси не те що змінилися, а я їх удосконалила. Стала більш рішуча, впевнена, навчилася самодисципліні.
8. Що хочете побажати студентам та викладачам?
Своє життя потрібно брати у свої руки, тому покладайтеся завжди на себе і на свої сили.
9. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
У нас була чудова група, у студентські роки часто гуляли і відпочивали всі разом. І по сьогоднішній день із багатьма підтримую зв’язок.
10. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Я нічого б не змінювала. Шлях який я пройшла і здобутий досвід є безцінні.
11. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Організованість, самостійність, наполегливість, емпатійність, розвинула комунікативні та організаторські здібності та багато інших.
12. Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Ставити цілі і досягати їх.


Кондратюк Вікторія 

1.Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Роки навчання в університеті промайнули досить швидко та непомітно. З впевненістю можу сказати, що це дійсно золота пора для кожного студента.
2.Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так!))
3.Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Працюю лаборантом кафедри психології факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
4. Чи були викладачі, котрі надихали?
Безумовно так, завжди є люди-професіонали, які «з душею» роблять і віддаються повністю своїй справі – такі завжди надихають, тому важко виокремити конкретну особу. Кожен з викладачів – надихав, мотивував та давав поштовх рухатися тільки вперед.
5. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Для мене студентське життя – це був один великий проєкт, який подарував мені важливий життєвий досвід та справжніх друзів-одногрупників. Всі мої спогади про студентське життя на факультеті є дуже добрими і теплими, особливо найяскравіше це проявилось під час навчання в магістратурі за спеціальністю «053 Психологія».
6. Які з вивчених предметів найбільше подобались?
Психологія професійної кар’єри, Інформаційні системи та технології діяльності психолога, Психологія емоцій, Психологія впливу, але варто зазначити, що всі інші предмети теж були досить цікавими, достатньо укомплектованими та необхідними для подальшої праці.
7. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
З роками я стала більш впевненішою в собі та спокійною.
8. Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам бажаю наполегливості та впевненості в своїх силах. А от, викладачам – залишайтесь такими ж професіоналами як ВИ є!
9. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
З одногрупниками були чудові стосунки, з гордістю можу сказати, що і до цього часу підтримую зв’язок із своїми одногрупниками.
10. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Жоден з моментів – не стала б змінювати!
11. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
На мій погляд, я стала більш впевненішею, спокійнішою, вміння контролювати свій настрій і почуття, комунікативні здібності стресостійкість, зрозуміла, що завжди потрібно йти до своєї цілі та нездаватися.
12.Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Можу сказати з власного досвіду: якщо ВИ старатиметеся, докладатимете максимум зусиль до навчання, то, точно, не пошкодуєте. Адже, у Вас є прекрасні шанси реалізуватися і розвиватися. Також, звісно, потрібно мріяти, прагнути, ставити перед собою амбітну мету, старатися її досягнути, ніколи не зупинятися на чомусь одному і завжди рухатися вперед. І пам’ятати, що в житті все «не просто так», і, що ваше майбутнє залежить тільки від вас самих, ваших навичок комунікувати з іншими та критичного мислення.


Вероніка Хмара

. Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

З впевненістю можу сказати, що студентські роки – це найкращі роки, адже вони незабутні та максимально насичені. Особисто для мене – це період, коли ти по максимуму відкриваєш себе нову!

. Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?

Однозначно так.

. Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Під час навчання на магістратурі отримала чудову можливість працевлаштуватись у відділ інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Уманської міської ради, де і працюю наразі.

. Чи були викладачі, котрі надихали?

Важко виділити когось окремо із викладачів, я щиро дякую кожному викладачеві, який вклав в мене не тільки знання, але і частинку своєї душі.

. Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Звісно згадується, тому що це найкращий період який може бути у кожного студента. Найкращим спогадом залишається презентація курсу, а це було в далекому році!

. Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Однозначно всі предмети були важливими для вивчення, тому важко виділити навіть кілька.

. Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Різноманітна кількість заходів та тренінгів навчила мене бути більш рішучою, бути впевненою у власних силах та не боятись нових починань.

. Що хочете побажати студентам та викладачам?

Кожному студенту та абітурієнтам хочеться побажати наполегливості, сміливості, а викладач терпіння та успіхів у всіх починаннях.

. Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

У мене була чудова група, активна, цілеспрямована, завжди готова допомогти та підтримати. Навіть сьогодні ми підтримуємо зв’язок.

. Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Нічого не змінювала би, кожне рішення було правильне, яке в подальшому дає свої плоди праці.

. Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Я вважаю, що я стала більш впевненою у власних силах та рішеннях, зрозуміла, що не варто боятись та завжди рухатись тільки вперед!

. Ваш меседж до теперішніх студентів – випускників.

Кожен крок та рішення важливі, буде важко, але зупинятись не варто. Лише вперед!


Анжеліка Кравець

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Я люблю свій університет за найяскравіші і незабутні студентські роки: за допомогу в реалізації творчих ідей, за найвідданіших і кращих друзів, за міцні знання, за можливість участі в форумах і  студентському самоврядуванні.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Так, я отримала великий багаж знань.

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Я працюю фахівцем із соціальної роботи в Управлінні праці та соціального захисту населення. Я дуже рада, що в свій час обрала саме таку спеціальність, адже я дійсно люблю свою роботу! Це професія, яка дає великі можливості!

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

Кожен з викладачів викладав предмет на високому рівні, у кожного був свій підхід, власне бачення предмета.

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Згадую. Це були найяскравіші спогади. Конкретно виділити не можу, адже кумедних випадків було вдосталь.

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Для мене всі предмети були цікавими та інформативними, кожен з них дав мені знання,  які я тепер використовую на практиці.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Я стала більш стриманішою, відкритою, комунікабельною і це все завдяки різним активностям, тренінгам, які проходили в університеті.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам хочу побажати – будьте активними, здобувайте знання, наполегливо працюйте над собою, і, звичайно, реалізовуйте свої великі плани на майбутнє!

Викладачам хочу подякувати, за те, що дали мені величезний теоретичний багаж знань! Кожен з них за весь період навчання став для мене не лише професійним наставником, а й добрим другом!

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Ми стали як одна велика і дружня сім’я, в якій підтримували і допомагали один одному. Після закінчення університету наші дороги розійшлися, але ми з радістю підтримуємо зв’язок.

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Я б, більше відповідально ставилася до навчання, брала більше участі у різних активностях університету.

  • Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Саме в УДПУ імені Павла Тичини я сформувалась як особистість, навчилась протистояти труднощам, долати перепони, підвищився мій рівень комунікабельності, правильно розставляти пріоритети, доносити до людей корисну інформацію і вміння планувати. Завдяки навичкам, здобутих  у процесі навчання, я змогла знайти роботу, яка дає змогу розвиватись далі.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Стіни цього навчального закладу стануть для Вас «другим домом», а викладачі та студенти – «другою сім’єю»!


Лілія Дубіна

 

Дубіна Лілія Вікторівна, у 2023 році закінчила Уманський державний педагогічний Університет імені Павла Тичини, факультет соціальної та психологічної освіти та отримала  кваліфікацію ступінь вищої освіти «Магістр» за спеціальністю «231 Соціальна робота» за освітньою програмою «Соціальна робота (Соціально-психологічна реабілітація).

 

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Перш за все хочу сказати, що роки навчання особисто для мене промайнули дуже швидко, я дуже задоволена, що потрапила саме в цей заклад вищої освіти.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?

Так, мої очікування справдились, я дуже мріяла отримати саме таку якісну, кваліфіковану освіту. Безмежно вдячна кожному науково-педагогічному працівнику за знання, що я отримала, хоч і навчалась на заочній формі навчання. Я задоволена результатом!

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Наразі, я працюю секретарем на підприємстві, однак я ще маю досвід роботи волонтера і не тільки, інколи доводиться працювати і рятувальником, саме завдяки моєму досвіду, що я отримала навчаючись, я задоволена тим способом життя, що в мене зараз, бо я не мала б стільки натхнення, якщо б не мала освіту.

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

Звісно, перш за все хочу подякувати всім, але я безмежно вдячна декану – Кравченко Оксані Олексіївні, саме Вона мене підштовхнула на цей крок. По-друге, я безмежно вдячна своєму куратору як бакалаврської, так і магістерської роботи Моргай Лілії Анатолівні, ця людина провела мене як то кажуть від початку і до кінця!

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Спогади про навчання в мене залишились тільки найяскравіші, адже це була моя мрія, я її здійснила!

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Мене взагалі було дуже приємно навчатися в університеті, я із задоволенням вивчала всі предмети, ця професія, яку я обрала дуже цікава, і навіть я би мовила не зовсім ще і розгорнута, я би загострила увагу в подальшому своєму житті на інклюзивній освіті, також мені сподобалась психологія та соціально-педагогічна робота, психолого-педагогічний супровід.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Змінилось майже все: моє ставлення до життя, ставлення до соціму, навіть ставлення до кола родини.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам я хочу побажати, якомога більше приділяти уваги навчанню, саморозвитку, намагатися отримати все що пропонують їм викладачі. В університеті працюють фахівці з великої літери, майстри своєї справи, дуже обізнані та кваліфіковані, студентам є чому навчатися у них.

А викладачам я бажаю тільки гарних студентів, що прагнуть отримувати знання.

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

У нас була невеличка група ,котра складалася з семи осіб, з деякими у нас залишились гарні, теплі стосунки.

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Якщо я би мала таку можливість, то б спробувала б вступити та навчатися на аспірантській програмі.

  • Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Я вважаю, що я стала стриманішою, навіть коли це зовсім не можливо, я більш тактовна та можу спочатку обдумати, а потім приймати рішення, я маю можливість вже підійти до вирішення проблеми як кваліфікований спеціаліст. На мій погляд, інколи просто краще допомогти людині, ніж засуджувати її.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Майбутнім випускникам я б побажала насамперед здобувати знання, використовувати всі можливості, що пропонує університет. Якщо на початку не складатиметься працювати за фахом, то є багато життєвих ситуацій, де зараз знадобляться знання тим паче зараз, коли у нас в країні війна. Кожен, якщо звісно забажає, може знайти своє призначення!


Інна Холявчук

 

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Навчання промайнуло дуже швидко та цікаво. Перед тим, як мала подавати документи, дуже хвилювалася та панікувала, але зараз упевнено можу сказати, що хвилювання мої були даремними.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Так, звісно справдилися.

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

На даний час працюю соціальним педагогом у загальноосвітньому навчальному закладі. Маю досвід роботи з дітками різних категорій, так як 14 років працювала в службі у справах дітей, володію нормативно-правовою базою та практичними навичками в цій сфері.

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

За цей короткий, але цікавий час навчання, який промайнув, як одна мить, я вдячна своїй кафедрі соціальної педагогіки та соціальної роботи, кожному викладачеві за плідну працю. Я отримала досвід, який неможливо порівняти ні з чим. Кожен із викладачів надихав по-своєму, адже усі предмети, які нам викладалися, були цікавими, а головне корисними, постійно мотивували нас рухатися вперед.

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Звісно, інколи згадую, адже студентські роки були цікавим періодом мого життя.

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Методи соціальної роботи, соціальна робота з різними групами клієнтів, соціальна педагогіка та багато інших предметів, що були не менш цікавими.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Студентство в будь-якому віці, незважаючи на форми навчання – це маленьке життя, неймовірні емоції та враження, що залишаться зі мною завжди. Навчаючись на магістра, в мені вирувала юність, енергія, цікавість, допитливість, мрійливість. На сьогодні ж, у мені присутня витримка, свідомий підхід до певних речей та досвід. Однак енергія та цікавість у мені присутні й дотепер.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам бажаю не зупинятися на досягнутому та із задоволенням здобувати свій фах, вірити в себе. Викладачам – невичерпної енергії та витримки.

Бажаю усім довгоочікуваної Перемоги, Миру та спокою!

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Одногрупники були чудовими, відгукувалися на всі прохання та допомогу. На даний час спілкуємось, але, на жаль, тільки в месенджерах.

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Мабуть, нічого і не змінювала б. Адже так склалося, що доля зводила саме з тими людьми, з якими дійсно цікаво, та мала можливість багато чого навчитися.

  • Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Мені було дуже важливо отримати знання в галузі соціальної сфери. Вдалося здобути ґрунтовні знання з цього фаху, які допомагають мені в роботі не тільки з дітьми, а й з колегами.

За 1 рік та 4 місяці навчання кафедра організовувала круглі столи, конференції, що дало можливість спробувати себе і в науковій сфері. На сьогодні, працюючи соціальним педагогом, здійснюю просвітницьку діяльність у нашому навчальному закладі, яка полягає у висвітлені важливих та необхідних питань для учнівської молоді, педагогів.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Неодмінно досягати своїх цілей. Рухатися тільки вперед! Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники (Т. Фулпер).


Марія Березюк

 

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Роки навчання в університеті промайнули дуже швидко та насичено, я взагалі вважаю, що студентські роки найцікавіші, найвеселіші, найяскравіші та залишаються у серці назавжди.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Так, навіть більше.

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

На даний час я навчаюсь в аспірантурі за спеціальністю 053 Психологія та паралельно працюю викладачем-стажистом кафедри психологія в УДПУ імені Павла Тичини.

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

Так, звісно: Діхтяренко Світлана Юріївна, Данилевич Лариса Арсеніївна, Вахоцька Ірина Олександрівна, Байда Світлана Петрівна.

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Я завжди буду пам’ятати друзів з якими разом навчалась, ми досі з деякими спілкуємось і проводимо час разом.

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Психологія сім’ї і статі, Основи психологічного консультування, Диференційна психологія та багато інших.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Раніше я була нерішуча, спокійна, дуже переймалась найменшими дрібницями. З роками ці риси змінились, тепер я себе точно не можу назвати нерішучою, намагаюсь зосереджуюсь на вирішенні проблеми, перестала боятись публічних виступів.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам хочеться побажати більше насолоджуватись цими роками, вони дуже швидкоплинні. А викладачам – отримувати задоволення від роботи.

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Гарні стосунки з одногрупниками, з деякими досі спілкуємось.

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

В світі все стається так як має бути, тому я б нічого не змінювала.

  • Які професійно важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Певно, гнучкість мислення, наполегливість, розвинула комунікативні здібності та впевненість у власних силах.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Це так важливо мати у житті ту справу, яка запалює Вас!


Ганна Савчук-Головні

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Роки навчання промайнули дуже насичено та цікаво.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Очікування від навчання однозначно справдилися!

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Зараз я працюю в Головному управлінні національної поліції на посаді діловода.

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

За період навчання всі викладачі, з якими я працювала – майстри своєї справи! Кожен із них зміг донести корисну інформацію для мене.

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Навчаючись на факультеті соціальної та психологічної освіти я здобула другу вищу освіту. Тож, однозначно можу сказати, що про студентське життя згадую досить часто. Часи студентства – це найкращі роки в житті кожної людини.

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Сучасні технології соціальної роботи, Організація діяльності державних і спеціалізованих соціальних служб, Основи консультування.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Будучи студенткою я гадала, що все потрібно виконувати негайно і навіть до пізньої ночі. Але, з часом зрозуміла, що просто треба правильно розподіляти час і тоді буде вистачати сил та натхнення аби із задоволенням виконувати певні завдання.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Перш за все, хочеться бажати всім мирного неба!

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Не дивлячись на те, що зустрітися з одногрупниками не вийшло і все спілкування було лише онлайн, ми все одно спілкувалися добре, навіть встигла добре потоваришувати з двома дівчатами. Спілкуємося і зараз!

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Чесно кажучи, ніяких змін я б не робила.

  • Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

На факультеті я здобула важливу для себе якість як стриманість і вміння комунікувати з різними типами характеру.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Бажаю всім випускникам бути впевненими у собі і досягати поставлених цілей!


Ніна Мовчан

 

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Директор Дмитрушківського ліцею Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області

  • Розкажіть про найяскравіші спогади за роки навчання в нашому університеті.

Мабуть, для багатьох людей найнезабутніші враження залишаються зі студентських років. Для мене навчання в УДПУ імені Павла Тичини розпочалось у досить солідному віці здобуттям кваліфікації – ступеню вищої освіти магістра за спеціальністю «Менеджмент», професійна кваліфікація – Керівник закладу освіти. Напевне, у період навчання у виші мене найбільше вражала самовідданість викладачів своїй справі.

  • Чи справдилися ваші очікування від навчання на освітній програмі?

Освітня програма, за якою я навчалася – «Управління закладом освіти», професійна кваліфікація – Керівник закладу освіти. Понад 18 років працюю директором ЗЗСО, 5 років по завершенню магістратури. Два роки навчання в магістратурі УДПУ імені Павла Тичини були роками зростання, цікавих викликів та нових можливостей. Я дуже ціную той час.

  • Чим Вас надихали викладачі, котрі у вас викладали?

Викладачі були вимогливими, але добрими. Найбільше надихали рівнем освіченості.

  • Що корисного дізналися за роки навчання в нашому університеті? Як це допомагає вам зараз?

Університет навчив мене головному: вмінню вчитися та самовдосконалюватися. Це поєднання сприяє подоланню різних викликів.

  • Які професійні якості здобули на даній освітній програмі?

За час навчання на факультеті соціальної та психологічної освіти УДПУ імені Павла Тичини у мене був закладений міцний фундамент, на якому я змогла розвиватися і рости далі.

  • Чи задоволені Ви загалом (методами навчання та викладання), якістю надання освітніх послуг на даній освітній програмі?

На факультеті створені всі необхідні умови для здобуття якісної, ґрунтовної освіти.

  • Як набуті знання на освітній програмі допомагають Вам у професійній діяльності?

Я отримала професiйнi знання з педагогiки, психології та багатьох iнших галузей науки, що знайшли практичне застосування в моїй роботі.

  • Яке ваше професійне кредо?

«Все можливо, на неможливе просто потрібно більше часу!» (зі скарбниці мудрості буддійських монахів)

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Дякую, що були і є у моєму житті! Бажаю наполегливості, успіхів та нових звершень!


Тетяна Титоренко

 

  • Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Один рік і чотири місяці навчання в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини промайнули дуже швидко. Це був період, наповнений набуттям цінного досвіду, який сприяв моєму особистісному й професійному зростанню в якості майбутнього психолога.

  • Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Мої очікування від навчання в університеті були перевершені: перетворення знань на цінні практичні навички та фахові компетентності виявилося набагато більшим, ніж я очікувала. Цей досвід не тільки підтвердив мій вибір професії, але й надав певність у власних здібностях.

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Зараз я працюю в Цибулівському ліцеї Монастирищенської міської ради Черкаської області на посаді вчителя географії та вихователя групи подовженого дня, де використовую отриманий досвід і знання. Також з колегами працюємо над створенням громадської організації з метою соціалізації військових, адже вважаю це надзвичайно важливим у наш час, де останнім надаватиметься і психологічна допомога також.

  • Чи були викладачі, котрі надихали?

Так, були викладачі, які надихали мене своїм підходом до навчання і знаннями у своїй галузі. Серед них: Поліщук Олена Романівна, яка завжди мене надихала розвиватися і самовдосконалюватися, як особистості психологу під час викладання курсу «Професійний розвиток психолога».

  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Так, згадую студентське життя з приємністю. Одним із найяскравіших спогадів для мене були моменти моєї участі у наукових конференціях та Всеукраїнському конкурсі, де ми з колегами мали можливість показати свої таланти, обмінятися думками та здобути цінний досвід. Також я згадую захоплюючі моменти вивчення нового матеріалу на лекціях та практичних заняттях, коли ми разом з одногрупниками ділилися знаннями та допомагали один одному розуміти складні поняття.

Найкумедніший випадок це коли одного разу на лекції викладач випадково включив неправильний презентаційний файл і ми дивилися на зображення котів замість матеріалу з психології.

  • Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Мені сподобалися всі предмети, які ми вивчали на факультеті соціальної та психологічної освіти, адже всі вони є надзвичайно цінними та потрібними для розвитку особистості психолога. Проте, найбільше мені запам’ятався предмет «Психологія впливу», де ми досліджували методи впливу на людську поведінку та розвиток особистості. Також надзвичайно цікаво було вивчати «Професійний розвиток психолога», де ми аналізували етичні та практичні аспекти роботи у цій сфері, а також засвоювали практичні навички та методи роботи з клієнтами.

  • Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Студентські роки були для мене періодом активного особистісного зростання та впевненого кроку в професійному світі. З віком багато рис змінились, але залишилася віра в себе та стійке бажання навчатися та розвиватися. Тодішню себе я б охарактеризувала як цілеспрямовану та енергійну особистість, що завжди прагне досягти поставленої мети та не боїться викликів.

  • Що хочете побажати студентам та викладачам?

Бажаю студентам та викладачам Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини підтримувати в собі постійний розвиток, подібно процесу росту та трансформації рослини. Відкривайте для себе нові шляхи розуміння та сприйняття, поглиблюйте свій внутрішній світ та відкривайте його для інших, створюючи гармонію та розуміння у своєму навчальному та професійному середовищі.

  • Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

У своїй групі я була старостою, тому відносини з моїми одногрупниками були особливо близькими та дружніми. Наші стосунки підтримуються й по сьогоднішній день, і ми не лише спілкуємося, а й активно обмінюємося практичним досвідом та цінними порадами. Ця взаємодія допомагає нам підтримувати зв’язок та постійно зростати в професійному та особистому плані.

  • Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Якби я мала можливість повернутися на початковий етап навчання, я більше часу намагалася б приділити практичним навичкам і здобути ще більше практичного досвіду під час навчання.

  • Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

На факультеті соціальної та психологічної освіти я здобула та продовжую розвивати низку професійно важливих якостей, зокрема емпатію, ефективні комунікаційні навички, уміння аналізувати та розв’язувати проблеми, а також етичні принципи роботи з клієнтами. Ці навички та якості допомагають мені в моїй поточній роботі як педагогу, та психологу (поки що працюю на волонтерських засадах, щоб набути необхідного практичного досвіду), де я можу ефективно спілкуватися з дітьми та їхніми батьками, як педагог, та з клієнтами, як психолог, щоб розуміти їхні потреби та надавати необхідну підтримку та поради. Також ці якості допомагають мені у вирішенні складних ситуацій та підтримці людей у їхній особистісній та професійній реалізації.

  • Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Мій меседж для теперішніх студентів–випускників: використовуйте кожну можливість навчатися і розвиватися, не бійтеся викликів у своєму житті і завжди вірте у власний потенціал.

Ніколи не зупиняйтеся у своєму пошуку знань та розвитку. Кожен день це нова можливість вивчати щось нове, зростати особистісно та професійно.

Пам’ятайте, що навчання це постійний процес, і ваш потенціал безмежний. Бажаю вам віри в себе, наснаги та невичерпної енергії у досягненні ваших цілей. Ви можете змінити світ робіть це з посмішкою на обличчі та серцем відкритим для нових можливостей.