«Артек-Карпати-Буковель» – країна, де збуваються мрії дітей та дорослих

13 листопада 2015

Студенти факультету соціальної та психологічної освіти мають можливість реалізовувати свій творчий потенціал та здобувати цінний педагогічний досвід роботи з дітьми в оздоровчих таборах не лише в літній період, а протягом року на базі державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» та дитячого табору «Артек-Буковель».

Своїми незабутніми враженнями, набутим досвідом поділилася студентка ІІІ курсу 36 групи факультету соціальної та психологічної освіти Мельничук Анна Юріївна.

7 зміна «Осінній дивограй» як це було…

image001

26 жовтня до позаміського оздоровчого табору «Артек-Буковель» приїхало 1000 дітей  з міст Івано-Франківська та Луцька.

Приїзд, розселення, нові знайомства, безліч емоцій, вожаті та неймовірна краса гір чекали на дітлахів.

27 жовтня відбулося урочисте відкриття 7 зміни «Осінній дивограй». Пісні та танці від вожатих, масовка, внесення артеківського прапору, в цей день діти стали справжніми артеківцями.

Море посмішок і позитивних емоцій панували в концертному залі «Бука». А справжнім сюрпризом для всіх стала поява спеціально запрошеного гостя – Олімпійського чемпіона, українського боксера Олександра Усика!

image003

image005

За шість днів була насичена розважальна програма – це:

  • підйом на гору Буковель;
  • лабіринт-квест «Пригоди ведмедика Буки»(гра, яка об’єднує, спрямована на допомогу товаришу, коли виникають труднощі найголовніше дізнатися багато чого про Картпати і табір);
  • концерт Денніса Сміта, співака, лауреата європейських вокальних конкурсів, гостя із Голандії;
  • вечори біля багаття;
  • концерт івано-франківського гурту «Бінго» в рамках презентації їх дебютного альбому «The Back Seat Bingo»;
  • басейн «Voda»;
  • хобі-клуби;
  • екстрим-парк «Весела Спортландія»

… та ще багато цікавого очікувало на дітей за осінню зміну.

image007

Осіння зміна подарувала мені незабутні та неймовірні емоції. За цей короткий час я безмежно полюбила дітей, які були в моєму загоні.

Звичайно, робота вожатого непроста, знаходити підхід до дітей, кожний з яких є індивідуальністю, є складним процесом, але я просто відчувала себе там безмежно щасливою. Коли праця, яку ти виконуєш приносить тобі задоволення, можна сказати, окриляє, не дивлячись ні на що, розумієш, що це твоє. Хочеться знову і знову повертатись туди, де тебе з нетерпінням чекають діти.