Педагогічні читання «Гуманна педагогіка – шлях до душі дитини»
Наш час можна назвати часом глобального переосмислення сенсу життя. Закінчилося бурхливе ХХ століття, нове тисячоліття сповнене таємницями. І починається воно демонструванням майже первісного культу сили та насильства. Саме тому думки великих педагогів про людину як найвищу цінність зараз сприймаються з новою силою актуальності. Сьогодні ми започатковуємо педагогічні читання «Гуманна педагогіка – шлях до душі дитини»
Дитина приходить у цей світ не випадково. Згадаймо, як академік Вернадський постійно підкреслював: “Людина має два походження – космічна душа і земне тіло. Виходити треба тільки з цього”. І саме це робить грузинський педагог Шалва Олександрович Амонашвілі – Вчитель для вчителів, очільник Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки, доктор психологічних наук, професор, академік багатьох університетів, автор чисельних праць та оригінальних методик з гуманно-особистісної педагогіки, «Лицар Гуманної Педагогіки», «Лицар дитинства».
Ш. О. Амонашвілі – Лицар гуманної педагогіки саме таку назву мав виступ Ткачук Лариси Василівни к.п.н., доц.
В перервах між виступати надзвичайно цікавими були відеоролики на гуманно-педагогічну тематику.
Кушнір Валентини Миколаївни– к.п.н., докторанта розповіла усім присутнім про ідею Януша Корчака у гуманній педагогіці відому людству з тих пір, як воно стало людством: вихователь повинен любити дітей.
На педагогічних читаннях не могли не говорити про відомого педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського, який проводив широкомасштабне педагогічне дослідження, писав книги і статті, створив власну оригінальну педагогічну систему. Під його керівництвом школа стала справжнім Храмом Дитячої Душі, де в центр уваги та діяльності була поставлена особистість дитини, її майбутнє. Тому про педагогіку серця вчителя гуманіста розповіла викладач кафедри психології Горенко Мар’яна В’ячеславівна
З заключним словом та бажанням поділитися своїми враженнями від читань звернулася до присутніх декан факультету Кравченко Оксана Олексіївна.
Діалог великих педагогів з нинішнім та прийдешніми поколіннями триватиме вічно, бо гуманістична педагогіка буде завжди актуальною і сучасною.
Тож нехай педагогічна спадщина великих педагогів осяє благодатним світлом творчості діяльність та життєвий шлях науковців і студентів, запаливши їхні свічки Добра, Людяності і Надії, сіючи нові зерна краси людської.
