ТЕХНІКИ ЗАСПОКОЄННЯ ДІТЕЙ

Дитина реагує на емоційний стан мами, за принципом акумулятора. Спокійна мама впродовж дня – дитина спить спокійно вночі.

Для мам:

– ваша будь-яка реакція нормальна в цих ненормальних умовах;

– дихайте! За будь – якою методикою;

– згадайте, чим ви займалися раніше, що у вас виходить найкраще. Гарно шили? – шийте, гарно малювали – замалюйте все для історії. Були бухгалтером – займіться організацією запасів продуктів харчування та ліків. Не можете думати, емоції переповнюють? – мийте підлогу. Як не допомогло – помийте ще раз;

– більше тактильності з дитиною. Обіймайте впродовж дня, можете полоскотати, посміятися. Разом пострибайте, зробіть одне одному масаж;

– займіться «пошуком скарбів» разом з дитиною. Навіть якщо ви весь час в бомбосховищі – займіться дослідженням місцевості. Розгляньте підлогу, стіни, знайдіть різні образи в тріщинках чи нерівностях поверхні. Уявіть, що ви досліджуєте невідому планету і треба для нових жителів скласти план території (наприклад для комах, що прокинуться влітку чи створіть самі цих мешканців з будь-яких маленьких предметів – іграшок, монет, камінчиків, шматочків паперу). Назвіть цю нову планету (наприклад, планета Тиші, Нових вражень – і ви вже будете спускатися не в бомбосховище, а на вашу планету);

– нехай дитина побуде репортером. Можна сказати: «Я знаю одного сміливого репортера, який також розказує нам всім що відбувається. Ти можеш взяти інтерв’ю у людей, що поруч, розказати що ти бачиш»;

– не забувайте хвалити дитину. Хай вона щось зробить вперше! – Свій перший бутерброд, складений рюкзак чи розмову з іншим дорослим про допомогу;

– не забороняйте дитині відчувати! Гнів, страх, тривога, безпорадність – це нормальні відчуття. Обніміть її, спитайте – «Ти зараз боїшся? Я також. Давай подумаєм, а що б нам допомогло зараз бути сміливими?»;

– малюйте. Олівцями, фломастерами, фарбами. Будь-чим на будь-чому. Малюйте мрію, весну, перемогу. Малюйте побажання нашим воїнам, викладайте ці малюнки на власних сторінках в соцмережах;

– не соромтеся емоцій дитини. Не соромтеся самі проявляти емоції. Чесні емоції значно краще, ніж приховані. В такому разі дитина не почне фантазувати про власні страхи.

При прояві страху дитини, плачу вночі:

– покладіть руку дитини собі на зап’ясток чи груди, щоб вона відчувала ваш пульс, ваше спокійне дихання;

– дихайте глибоко та рівно, щоб дитина почала дихати з вами в одному ритмі;

– зробіть легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла дитини;

– якщо дитина починає говорити – слухайте, покажіть заінтересованість в її словах та емоціях;

– якщо дитина плаче – не зупиняйте;

– дайте відчути, що ви поруч – покладіть свою руку на плече чи спину дитини. Погладьте по голові;

– при руховому збудженні – обніміть дитину зі спини, притуліть спиною до себе. Дихайте спокійно;

– промасуйте «позитивні» точки – мочки вух, потріть від переносиці вверх лоба, внутрішні сторони долонь.

Сімейний психолог та психотерапевт Олена Дацун