Науково-практичний семінар «Впровадження ідей В. О. Сухомлинського у педагогічну теорію і практику: набутий досвід і перспективи»

Подорож до джерела педагогічної мудрості

В. О. Сухомлинського

25 листопада 2020 р. кафедрою педагогіки та освітнього менеджменту проведено, вже традиційний на факультеті соціальної та психологічної освіти, науково-практичний семінар «Впровадження ідей В. О. Сухомлинського у педагогічну теорію і практику: набутий досвід і перспективи», до роботи якого долучилися і студенти-першокурсники, які разом з викладачами кафедр факультету здійснили подорож до невичерпного джерела педагогічної мудрості Василя Олександровича Сухомлинського – педагога-гуманіста, науковця, який зміг піднятися до рівня світової філософської і педагогічної думки.

Проводячи такі подорожі, ми вшановуємо Вчителя, його громадянський подвиг, натруджене життя, самобутній потужний талант і віру в те, що людина має бути щасливою серед людей. Торкаємось до його душі. А його душа – це могутнє джерело духовності.

Думки і мрії цієї непересічної особистості не перекреслив час. Його яскравий талант запалює в серцях багатьох його послідовників жагу творчості, бажання шукати, експериментувати, творити добро, боротися і перемагати. Ця думка прозвучала у виступі Кравченко Оксани Олексіївни, доктора педагогічних наук, професора кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, декана факультету соціальної та психологічної освіти. Тема її доповіді: «ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНОСТІ: ВІД ТЕОРЕТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ ДО ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ».

Ідеї В. О. Сухомлинського, які відповідають загальноцивілізаційним тенденціям розвитку, дедалі більше утверджуються в Україні, стали реально впроваджуватись в освітній процес. Ключова реформа Міністерства освіти і науки України, яку назвали Новою українською школою (НУШ), грунтується на провідній ідеї всього теоретичного доробку Василя Сухомлинського, утіленого у практику Павлиської школи: розвитку особистості шляхом впровадження особистісного підходу до організації навчання і виховання. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Це школа, в якій прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. НУШ – це школа, в якій панують співпраця та взаєморозуміння.

Цим питанням присвятив свою доповідь «В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ПЕДАГОГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО СІМ’Ї, ШКОЛИ І ГРОМАДИ»  Коберник Олександр Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту.

В. О. Сухомлинський, працюючи директором Павлиської середньої школи, створив власну оригінальну педагогічну систему, в якій зробив спробу створити цілісний філософський образ дитини, який включав знання про її розвиток, сили і обдарування, якими наділила природа.

Ідею філософії дитинства у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського розкрила у своєму виступі Кочубей Тетяна Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, наголосивши на тому, що однією з найбільших його заслуг перед вітчизняною і світовою педагогікою є те, що він зумів піднятися до дитини і завдяки цьому під його керівництвом школа стала справжнім Храмом Дитячої Душі, де в центр уваги та діяльності була поставлена особистість дитини, її майбутнє, її всебічний розвиток, високі ідеали, чисте благородне серце.

Кандидат психологічних наук, викладач кафедри психології Радзивіл Катерина Павлівна у виступі «КАЗКИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК МЕТОД ПСИХОТЕРАПІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ» наголосила, що проблему психології дитини, розкриття її душевного і духовного на рівні неповторного і унікального В. Сухомлинський розвивав усе своє життя, незважаючи на умови, в яких доводилось обстоювати її. За його переконаннями, головне завдання вихователя – це формування духовного світу дитини. Світ казки, на його думку, є близький і зрозумілий кожній дитині, саме він формує в них творчу уяву, вчить образного мислення. Він зазначав: «Казка – це вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови», вона виховує любов до рідної землі, вона – творіння народу.

В. О.Сухомлинський завжди підкреслював, що кожна школа повинна мати своє обличчя: свої звичаї і традиції. І стверджував, що «справжня школа – це не тільки місце, де діти набувають знань і вмінь. Навчання – дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя дитини… Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями».

Із досвідом роботи педагогічного колективу початкової школи № 2 м. Умані із здійснення гуманістичного виховання учнів у світлі ідей В.О. Сухомлинського ознайомила учасників семінару Пуга Наталія Валеріївна, магістранта кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, практичний психолог і соціальний педагог початкової школи №2 м. Умані

Модератор семінару, Ткачук Лариса Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, завершуючи роботу семінару, привернула увагу його учасників до вислову В. О. Сухомлинського: «Учителю! Ми горимо і згоряємо в ім’я того, щоб єднати людей узами добрих побажань. Щоб людині хотілося жити від того, що поряд із нею живуть люди. Учитель творить людину», наголосивши, що це звернення до нас Великого Педагога особливо актуальне сьогодні

Світлі ідеї В.О. Сухомлинського вічні, як вічними є Добро, Краса, Любов, оскільки любов’ю твориться людина – найвища цінність серед усіх цінностей світу. Щоднини ми живимося мудрістю цього великого Добротворця, адже немає жодної проблеми в педагогіці, якої б він не торкнувся, не вказав нам шляхи її розв’язання.

Маючи такі основи в педагогіці, які представлені ім’ям і творчістю Василя Сухомлинського, ми зможемо підняти нашу Українську державу на той рівень розвитку, якого заслуговує наш трудолюбивий, мудрий і освічений народ.