Про історико-культурну складову освітнього процесу

21 червня 2022 р. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло визначальне рішення про історико-культурну складову освітнього процесу. Національне Агенство конкретизує, що університетська автономія не є релевантним обґрунтуванням для відмови від відповідних освітніх компонентів або для їх перенесення до вибіркових дисциплін. Заклад вищої освіти несе відповідальність за якість власних освітніх програм та моральний обов’язок формувати патріота своєї країни. Йдеться не лише про фахову підготовку, але й про всебічний гармонійний розвиток особистості здобувачів вищої освіти, їхню громадянську позицію і патріотизм, тобто виконання світоглядних завдань вищої освіти (ознайомитися із повним текстом рішення можна за посиланням: http://surl.li/cixep).

Закон України «Про освіту» (2017) визначає, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2014), вища освіта – це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти.

Міністерство освіти і науки затвердило Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року. Про це йдеться в наказі МОН від 06.06.2022 №527. Серед основних складових національно-патріотичного виховання в концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання. Метою національно-патріотичного виховання визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності. Також у документі докладно прописані заходи до 2025 року для: удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання (зокрема, розроблення законопроєкту “Про національно-патріотичне виховання”); створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання; зміни змісту й форми національно-патріотичного виховання; організації інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання; розвитку військово-патріотичного виховання.

Все вищеозначене актуалізується у період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, адже виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей.

Ключовим документом в організації освітнього процесу є Стратегія розвитку Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на 2021-2025 рр., згідно якого основною метою діяльності університету є підготовка висококваліфікованих і конкурентоспроможних на національному та міжнародному ринку праці фахівців для освітніх та наукових установ, органів державної влади і управління, підприємств всіх форм власності за всіма рівнями вищої освіти у визначених галузях освіти, утвердження національних, культурних і загальнолюдських цінностей.

Місія університету, що виступає граничною метою та інтегрує всі цілі життєдіяльності університету та відповідні функції, засновується на класичній тріаді: навчання – дослідження – громадське служіння.

На факультеті соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у межах Наукового-дослідного центру педагогічного краєзнавства подвійного підпорядкування (МОН та НАПН України) діє інноваційний проект – Національно-патріотичний табір для студентської молоді «Дія» (далі – Табір «Дія»), мета якого – формування у здобувачів вищої освіти високої патріотичної свідомості, почуття вірності до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Учасниками табору є здобувачі за усіма освітньо-професійними та освітньо-науковими програмами факультету.

Табір «Дія» розпочав свою роботу у 2014 році внаслідок трагічних подій у державі – революційні зміни у листопаді 2013 – березні 2014 р., війна на Сході країни. Його створення продемонструвало високу громадянську позицію студентства УДПУ імені Павла Тичини, готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність.

Впродовж ІІ семестру навчального 2021–2022 року діяла XV зміна табору, яка мала назву «Україна переможе!»

В межах діяльності цієї зміни, були проведені такі заходи:

Акція «Карта благочинності», де здобувачам вищої освіти було запропоновано розказати та показати про свою діяльність на благо нашої Держави. Учасники надсилали світлини та відео як вони допомагають готувати для ЗСУ, збирають гуманітарну допомогу, плетуть сітки і т.д.

Акція «Разом переможемо!». Здобувачі вищої освіти підготували ряд відеозвернень зі словами вдячноті, підтримки та побажань до Батьківщини, солдатів, волонтерів та народу, адже  Україна має потребу в міцному тилу, єдності та підтримці.

Результатом впровадження  системи національно-патріотичного виховання в таборі «Дія» є:

– забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних, культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови та державних символів України, турботи про спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам’яті, формування активної громадянської позиції;

– зацікавленість молоді щодо служби у Збройних Силах України, готовність до захисту України та виконання конституційного і громадянського обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

– формування компетенцій, необхідних для захисту України, служби в Збройних Силах України;

– збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

– створення ефективної системи національно-патріотичного виховання молоді.