Не можемо не поділитися: інтерв’ю з випускницею Анжелікою Кравець

• Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?

Я люблю свій університет за найяскравіші і незабутні студентські роки: за допомогу в реалізації творчих ідей, за найвідданіших і кращих друзів, за міцні знання, за можливість участі в форумах і  студентському самоврядуванні.

• Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті? 

Так, я отримала великий багаж знань.

• Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Я працюю фахівцем із соціальної роботи в Управлінні праці та соціального захисту населення. Я дуже рада, що в свій час обрала саме таку спеціальність, адже я дійсно люблю свою роботу! Це професія, яка дає великі можливості!

• Чи були викладачі, котрі надихали?

Кожен з викладачів викладав предмет на високому рівні, у кожного був свій підхід, власне бачення предмета.

• Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.

Згадую. Це були найяскравіші спогади. Конкретно виділити не можу, адже кумедних випадків було вдосталь.

• Які з вивчених предметів найбільше подобались?

Для мене всі предмети були цікавими та інформативними, кожен з них дав мені знання,  які я тепер використовую на практиці.

• Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

Я стала більш стриманішою, відкритою, комунікабельною і це все завдяки різним активностям, тренінгам, які проходили в університеті.

• Що хочете побажати студентам та викладачам?

Студентам хочу побажати – будьте активними, здобувайте знання, наполегливо працюйте над собою, і, звичайно, реалізовуйте свої великі плани на майбутнє!

Викладачам хочу подякувати, за те, що дали мені величезний теоретичний багаж знань! Кожен з них за весь період навчання став для мене не лише професійним наставником, а й добрим другом!

• Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

Ми стали як одна велика і дружня сім’я, в якій підтримували і допомагали один одному. Після закінчення університету наші дороги розійшлися, але ми з радістю підтримуємо зв’язок.

• Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Я б, більше відповідально ставилася до навчання, брала більше участі у різних активностях університету.

• Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?

Саме в УДПУ імені Павла Тичини я сформувалась як особистість, навчилась протистояти труднощам, долати перепони, підвищився мій рівень комунікабельності, правильно розставляти пріоритети, доносити до людей корисну інформацію і вміння планувати. Завдяки навичкам, здобутих  у процесі навчання, я змогла знайти роботу, яка дає змогу розвиватись далі.

• Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.

Стіни цього навчального закладу стануть для Вас «другим домом», а викладачі та студенти – «другою сім’єю»!