Волонтерство це більше ніж покликання
Координатор соціальної психологічної служби Ольга Підгорна реалізує міжнародні гранти у країнах Європи.
Взимку 2014 року вона виграла місце в програмі ASF (Aktion Sühnezeichen Friedensdienste), разом з програмою Європейського міжнародного волонтаріату EVS на проходження річної практики в Польші, а саме – в Кракові і в Пєкарах.
Ольга за пів року роботи за кордоном реалізувала безліч проектів: організовувала сіті-гейм по Кракову для більш ніж 30 волонтерів з, приблизно, 10 країн світу під час тижня міжнародного волонтаріату в Польщі, діти з польської школи і,власне, з театрального гуртка, котрому вона допомагала, ставили її спектакль, переведений на польську мову. Оля організувала свою художню виставку в краківському кафе.
Приймала участь в організації декількох проектів відділення Ягеллонського університету – інституту вивчення Голокосту та тоталітаризму (працювала на рецепшені, допомагала лекторам-професорам з, десь, 20 різних країн), допомагала у проведенні семінару для німецьких школярів, які приїжджали до Польщі, проводила їм англо-польсько-мовну екскурсію по Кракову і жидівській частині міста, проводила частину занять в зимовому таборі з маленькими польскими дітьми, брала участь у семінарах з міжнародного волонтаріату у різних містах Польщі, куди з’їжджалися учасники з усього світу, брала участь у зборах і єврейських святах в центрі єврейської культури, допомагаючи старим євреям, вижившим після концтаборів і гітлерівських репресій, також проводила тижневі заняття в закритій католицькій школі в містечку недалеко від Варшави – в основному були презентації країн і заняття-ігри англійською мовою, в процесі роботи – спілкувалися з місцевими дітьми і черницями.
Зараз Ольга зі своєю командою організовує проекти-майстерні з пластики, малювання, кераміки, пізніше – міжнародний проект (Україна-Польща-Німеччина) для молоді на тему “Народжений бути вільним”, в рамках цього проекту – виставку тематичних малюнків та фото у краківській кав’ярні. Потім буде літній табір в горах, куди Ольга поїде як один з організаторів, тренер та вихователь.
Ольга поділилася своїми враженнями від її надзвичайно цікавої та важливої діяльності:
– Оля, які враження у вас від роботи з людьми, які вижили у концтаборах?
– Робота з вижившими в концтаборах – своєрідна, в якійсь мірі цікава, в міру складна (в тому числі і тому, що наші сеньори майже всі хворі, більшість – хворобою Альцгеймера), але вельми оживляюча історію. Та й взагалі – відвідування концтаборів або робота в них, спілкування з живими людьми, фото яких бачиш у смугастій піжамі на старих пошарпаних сторінках газет років отак 43 –х – це досить цікавий досвід. От уяви, що ти сидиш за столом, перебираєш папери, з вікна бачиш клаптик землі і стіну… А тепер трохи відмотай стрічку часу – за цим столом сидів нацистський генерал, котрий підписував папери, а з вікна він бічив, як розстрілювали в’язнів концтабору… Ну, або ти кавку п’єш з милою усміхненою жіночкою в рожевій кофтинці, а на ній «добрий лікар Менгель» проводив свої медичні досліди, через це вона зараз має багато проблем зі здоров’ям, але залишилась жива (власне, тільки через те, що грала на скрипці для солдат СС )…
– Чи важко працювати з дітками з різних країн?
– Організація ігр та семінарів з молоддю – це завжди цікаво. Клопітно, багато деталей, які треба опрацювати, але вельми цікаво і різниця між країнами не така вже й велика – молодь скрізь однакова і працювати з нею – здорово! І завжди є можливість навчитись чогось нового і цікавого.
– Чи не перешкоджає вашій волонтерській діяльності мовний бар’єр?
– Часами буває важко в мовному плані – польські діти не дуже добре розуміють англійську, але зараз я вже більш-менш говорю по-польськи, тому проблем значно менше… Приготувати лінгвістичні ігри та заняття – теж не так вже важко… Трохи тривожно тільки в перший раз, а потім вже входиш в ритм. Напевно, це як і з усім. Відносно спілкування в повсякденному житті – рятує англійська мова. Зараз це – щось типу есперанто, тому якщо не знаєш щось польською, можна спробувати англійською ,українською, російською ,або пошукати аналогії в інших мовах…Там ми з моєю подругою Кларою навіть вже завели словник спільних німецько-російсько-українських слів. Бо коли починаєш досліджувати це питання – виявляється, що в різних мовах ми маємо спільні слова чи корені. Цікавий досвід.
Ми бажаємо Ользі ще більше творчого натхнення, успіхів та незгасаючих волонтерських сил.
