Вивчаємо досвід закладів вищої освіти, наукових установ та закладів культури щодо сучасних практик соціально-психологічної реабілітації людей з інвалідністю
Реабілітація визначається як комплекс заходів, що спрямовані на покращення функціонування і зниження рівня інвалідності у людей з порушенням здоров’я при взаємодії з оточуючим середовищем. Згідно з ВООЗ, реабілітація є процесом, спрямованим на надання всебічної допомоги хворим й особам з інвалідністю для досягнення ними максимально можливої при даному захворюванні фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності. Таким чином, сучасний підхід до реабілітації передбачає комплексний вплив на людину, що включає медичний, психологічний і соціальний аспекти, водночас сприяє як відновленню фізичного здоров’я, так і соціального статусу особистості.
Сучасні практики соціально-психологічної реабілітації становлять широкий спектр різновидів: арттерапія, природотерапія, ізотерапія, терапія мистецтвом тощо, і вибір тієї чи іншої практики є індивідуальний і здійснюється з особливостями кожної людини. Такі заходи передбачають комплекс заходів, спрямованих на розвиток особистості людини з інвалідністю, у ході якої формується стійкість до зовнішніх і внутрішніх впливів, здатність адаптуватися до оточуючого середовища і ефективно взаємодіяти з ним. Вирішення цієї проблеми можливе через включення людини у різні види діяльності і спілкування із здоровими людьми.
У цьому контексті співпробітниками держбюджетної теми «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму» (Державний реєстраційний номер: 0119U103978) здійснено відрядження до міста Київ з метою вивчення досвіду закладів вищої освіти, наукових установ та закладів культури щодо сучасних практик соціально-психологічної реабілітації людей з інвалідністю.
5 червня 2021 р. молоді науковці відвідали Національний університет біоресурсів та природокористування України, в якому на базі кафедри соціальної роботи та реабілітації проваджується освітньо-професійна програма «Соціально-психологічна реабілітація».
Було ознайомлено із науковим потенціалом кафедри конярства і бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів (завідувач – д.с.-г. наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Микола Повозніков) щодо впровадження технологій природотерапії та анімалотерапії (зокрема такі її різновиди як апітерапія та іпотерапрія.
Апітерапія – медичне використання бджолиних продуктів, зокрема, меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка («королівського желе») та бджолиної отрути – бере свій початок з Древнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є в Ведах, Біблії та Корані. Сьогодні ведеться активна наукова діяльність за різноманітними напрямами апітерапії, і навіть триває клінічна апробація методів у клініках та галузевих науково-дослідних центрах, що є також підтвердженням перспективності цього напряму.
Інтерес з соціально-психологічної реабілітації викликав збудований на пасіці апібудиночок для оздоровлення організму. Отримано відомості про відновний сон на вуликах та «бджолині піраміди» як унікальне поєднання природи, заспокійливих звуків та ароматів пасіки. Стрес, депресія, проблеми з тиском, знижений імунітет, серцево-судинні захворювання – це далеко не повний перелік порушень у роботі організму людини, упоратися з якими допомагає апітерапія – лікування хвороб живими бджолами та бджолопродуктами. Ознайомилися про цілий ряд факторів такої терапії: зокрема, про те, що бджолина сім’я в вулику впливає на людину своїм біополем, зцілюючи організм на всіх рівнях; про те, що мікровібрації у вулику, які створюють бджоли своїми крильцями та тільцем, є особливим лікувальним вібромасажем для людини, ефект від якого посилюється монотонним заспокійливим гудінням; та про лікувальний ефект самого повітря в будиночку, насиченого мікрочасточками пилку, нектару та фітонцидів – монозапахів та складних квіткових сполук. Ці фітовітаміни насичують кров та покращують роботу серця. Як результат, у людей, які зважились на таке нетрадиційне відновлення свого організму, відбувається заспокоєння нервової системи, підвищення працездатності, покращення психічного та емоційного стану, нормалізація кров’яного тиску, відновлення еластичності судин, зняття болі в спині та м’язах, стимуляція роботи суглобів, якісний здоровий сон.
Також була унікальна можливість ознайомитись з навчально-науково-виробничою лабораторією конярства НУБіП України, заснованою в 1967 році. Тут утримується біля 20 голів коней різних порід – арабська, чистокровна та українська верхові, орловський та російський рисаки, торійська, латвійська, ютландська та шетлендські поні. Лабораторія займається розведенням, селекцією та реалізацією шетлендських поні. Серед визначених перспектив – розвиток іпотерапії.
Іпотерапія (hippos – кінь, терапія – лікування) – це вид фізіотерапії, за допомогою якого лікують людей з різними захворюваннями. В літературі трапляється ще й термін райдтерапія (від англ. write – верхова їзда), що також означає лікування верховою їздою. Лікувальний ефект при цьому зумовлений дією двох чинників – психогенного й біомеханічного. Комплексна дія їх на організм сприяє поліпшенню функціонування всіх його органів, тканин і систем. Іпотерапія – це спілкування з кіньми і верхова їзда, а ще це ефективна лікувальна фізкультура, що застосовується при порушеннях опорно-рухового апарату, черепно-мозкових травмах, атеросклерозі, поліомієліті, емоційних розладах, бронхо-легеневих та шлунково-кишкових хворобах, простатиті, ско-ліозі і розумовій відсталості.
Перлиною НУБІП, а також майданчиком для досліджень з природотерапії або екотерапії є Ботанічний сад, що є унікальним засобом зміцнення і відновлення здоров’я за допомогою факторів і об’єктів природи (вода, повітря, сонце, холод, запахи, шум лісу тощо). Багато дослідників і практикуючі лікарі стверджують, що відпочинок серед природи, щоденні прогулянки і вбирання всіма фібрами душі її звуків, кольорів, пахощів зміцнює імунну систему, має відновлювальний ефект, покращує настрій, знижує дратівливість, допомагає в подоланні стресових і депресивних станів. Ну а коли людина виконує на природі фізичні вправи, це загалом, матиме найбільший ефект.
Висловлюємо слова вдячності колективу НУБІП за насичений день, знайомство з матеріально-техічною базою університету, а найголовніше з людьми – відданими своїй справі та патріотами з великим серцем!
6 червня відвідано Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України.
Спілкування з науковими співробітниками Ботанічного саду стосувалося питання включення людей з інвалідністю до числа відвідувачів. Зокрема, продемонстровано сенсорні ділянки для такої категорії відвідувачів з різними нозологіями, а також визначено проблемні напрями роботи у цій сфері та окреслено перспективні завдання для їх вирішення.
На завершення відрядження було відвідано Національний академічний театр імені Івана Франка. За сприяння адміністрації театру надана можливість вивчення доступності таких закладів для людей з інвалідністю (на виконання вимог «Конвенції про права осіб з інвалідністю» (2006): особи з інвалідністю мають право на: доступ до творів культури в доступних форматах; доступ до таких місць культурних заходів чи послуг, як театри, музеї, кінотеатри, бібліотеки й туристичні послуги, а також мали найможливішою мірою доступ до пам’ятників і об’єктів, що мають національну культурну значущість; можливість розвивати й використовувати свій творчий, художній та інтелектуальний потенціал не тільки для власного блага, а й для збагачення всього суспільства).
Фото новини:
