Історія Іваньківської ЗОШ очима випускників 2000 року

Кравченко Оксана,

докторка педагогічних наук, професорка,

декан факультету соціальної та психологічної освіти,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ІСТОРІЯ ІВАНЬКІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
І-ІІІ СТУПЕНІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОЧИМА ВИПУСКНИКІВ 2000 РОКУ

Вдячність адміністрації школи,

вчителям Остроушко Г.Т., Дробасі В.Ф., Плоц Г.М.

за надані матеріали, фотографії та спогади

КАЛИНОВА ЖИТНИЦЯ

Ще віддавна кращу долю

Молитовно ждали

Золотих степів роздолля,

Чорноморські далі,

Верби київські крислаті

І дніпровські хвилі,

І Донбас, і Крим, Карпати,

Україно мила.

Лиш тобі, Вітчизно-нене,

У віках-безмежжях

Наших душ тепло священне

Віддано належить.

Під осонцем ласкавим

Божим небом синім

Ти красуйся нам на славу

Кетягом калини,

Щоб на заході і сході,

Півночі і півдні

Щедро заздрили народи,

Україно рідна.

Лиш тобі, Вітчизно-нене,

У віках-безмежжях

Наших душ тепло священне

Віддано належить.

(Микола Заїка, учитель Іваньківської школи)

ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Освіту в селі Іваньки діти почали здобувати в церковно- приходській школі у 1903 році, де вчили читати, писати та виконувати чотири дії арифметики. Вчителями були дяк Любанський (ім’я не збереглося) і священник Степан Тетієвський. Навчалося у школі 30-35 учнів 1-3 класу.

Коли в селі з’явилися промислові підприємства (цукровий та спиртовий заводи), власниками підприємств було порушено клопотання про відкриття двокласного реального земського училища, яке було відкрито 1912 року, де за  5 років молодь здобувала неповну середню освіту. В училищі працювало п’ять учителів та священник. Випускники знали процес виробництва цукру та спирту, могли працювати службовцями контори.

1918 р. двокласне реальне училище перейменовують у початкову школу. В учбовий курс вводиться українська мова і література. Термін навчання продовжено до шести років. Серед девятьох учителів, які працювали, є згадки про: Олекса Іванович Сухомудь і Роман Минич Гармаш.

У 1924 році даний заклад перейменовано в трудову школу з семирічним навчанням, а в 1927 р. школу було реорганізовано у фабрично- заводську семирічну школу. У школі вже навчалося 400 учнів, і щороку випускали по 30 дітей. У навчальну програму входили курси «Технологія виробництва цукру», «Підготовка столярів та слюсарів». Викладання з цих предметів проводилося на виробництві у майстернях. Навчаючись у школі, учні здобували професію  і після школи могли працювати на заводах: спиртовому чи цукровому. Педагогічний колектив складався з шістнадцяти вчителів, і серед них є згадки про: Ганна Степанівна Остроушко, Тамара Федорівна Бухненко, Тетяна Семенівна Холодна, Карп Лукич Терещенко.

Середню школу відкрито в 1938 році. Її першим директором був Каракоша І.С.

В період Великої Вітчизняної війни школа не працювала, а у вересні 1944 року була відкрита неповна середня школа із семирічним терміном навчання. У 1948 році школа отримала статус середньої. Кількість учнів постійно зростала, старі приміщення не могли вмістити понад сімсот дітей, тому виникла потреба у будівництві нового приміщення. У 1963 році була збудована школа, а в 1966 році здана в експлуатацію. Площа школи була розрахована на 320 учнів, а навчалося – 705 учнів.

Вчителі 70-х рр. ХХ ст.: Яким Павлович Кобець, Дмитро Іванович Осауляк, Надія Макарівна Довбуш, Іван Григорович Латка, Олена Олексіївна Блазунова, Катерина Логвинівна Качанова.

Село розвивалося, молодь залишалась в селі, створювались нові сім’ї , народжувались діти і  у 1983 школярі села отримали подарунок від колгоспу ім. Островського – триповерхову школу на 1176 місць.

З 2020 року школу було перейменовано в опорний навчальний заклад «Іваньківська загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів Іваньківської сільської ради Черкаської області». А з 2022 року – на Іваньківський ліцей Іваньківської сільської ради Черкаської області.

Нині це сучасний заклад, де навчається та виховується 264 учні та працює 35 педагогів. Приємно, що 55% педагогічних кадрів нашої школи – її випускники!

В школі  створено всі необхідні  умови для  навчання та виховання учнів: окрема рекреація для першокласників, два комп’ютерних класи, бібліотека з читальним залом, естетично оформлені навчальні кабінети, простора їдальня, зимовий сад, два спортивних та актовий зали.
За роки діяльності наша школа випустила на широкий життєвий шлях  сотні учнів, в її стінах працювало не одне покоління  вчителів, в різні періоди її  очолювали директори: Диченко Микола Степанович, Демченко Ганна Калениківна, Заїка Микола Григорович, Ментус Анатолій Іванович, Олійник Олена Петрівна, Остроушко Галина Трохимівна, Кондратюк Валентин Михайлович. Нині навчальний заклад працює під керівництвом Трунденко Інни Петрівни. Але на даний час поки Інна Петрівна знаходиться у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох, обов’язки директора виконує Карпенко Віталій Васильович.

Педагогічний колектив школи (80-ті рр. ХХ ст.)

Педагогічний колектив (2000-ні рр. ХХ ст.)

Учні отримують фінансову підтримку за роботу у літній період (80-ті рр. ХХ ст.)

Зустріч із ветеранами Другої світової війни

Травневі свята у школі

Шкільна лінійка

Варіння польової каші

На уроці (70-ті рр. ХХ ст.)

Нова будівля школи (1980 р.)

Свято першого дзвоника з учасником Афганської війни (70-ті рр. ХХ ст.)

Святкування новорічних світ (90-ті рр. ХХ ст.)

Свято першого дзвоника (90-ті рр. ХХ ст.)

Колектив вчителів

Колектив учителів школи

Колектив учителів школи

Зустріч випусників

Зустріч випусників

Святкування Дня учителя

Свято Дня учителя

Свято Дня учителя

Іваньківський ліцей сьогодні

В 2022 році згідно з рішенням сесії Іваньківської сільської ради №27- 4/VІІІ від 12.07 2022 було змінено назву з опорний навчальний заклад «Іваньківська загальноосвітня школа І-ІІІ  ступенів Іваньківської сільської ради Черкаської області» на Іваньківський ліцей Іваньківської сільської ради Черкаської області. Цим же рішенням  сесії було створено Чорнокам’янську філію Іваньківського ліцею та перейменовано Крачківську філію.

В ліцеї навчається  264 учні (14 класів)

Працює 35 вчителів, із них:

17 – мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»;

8 – «спеціаліст першої категорії»;

2 – «спеціаліст другої категорії»;

1 – вчитель має педагогічне звання «учитель-методист»;

7 – вчителів мають педагогічне звання «старший вчитель»;

1 – Заслужений вчитель України»;

У закладі працюють 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог,  сестра медична , дієтсестра, 22 особи обслуговуючого персоналу.

У ліцеї та філії працюють  автономні котельні з газовими котлами.

У ліцеї  функціонує 21 класна кімната, 2 майстерні технічної праці, 1 кімната обслуговуючої праці. До послуг учнів актовий та спортивний зали, 7 мультимедійних класів, стрілецький тир, 2 комп’ютерні класи,  бібліотека, їдальня, медичний кабінет.

У ліцеї створена локальна мережа INTERNET, існує власний WEB-сайт, соціальна сторінка Facebook.

На базі ліцею систематично проходять семінари, майстер-класи для різних категорій освітян. Педагогічні працівники ліцею є активними учасниками виставок передових педагогічних та інноваційних технологій. Учні закладу беруть активну участь у районних, обласних та Всеукраїнських заходах. Ліцей є учасником Міжнародних конкурсів та проєктів. Щорічно учні ліцею є переможцями предметних олімпіад різних етапів. Цьогоріч  учень 9 класу Поліщук Антон здобув І місце на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з географії. Учителі ліцею є авторами сучасних науково-методичних посібників початкової освіти, історії, географії, образотворчого мистецтва, фізичного виховання.

В 2022-2023 навчальному році випускники ліцею отримали  3 золотих  та 1 срібну медаль.

Значна увага у закладі приділяється розвитку кожного учня, як громадянина та патріота, учнів залучають та зацікавлюють не лише
у навчанні, але й суспільно-важливих, волонтерських, соціальних справах, систематично надається допомога ЗСУ.

Укриття закладу освіти створено в підвальному приміщенні та розраховано на 475 осіб.  Користуються 310 учасників освітнього процесу. В серпні 2022 року коштом засновника було оновлено туалетні кімнати.

У ліцеї створено навчально-методичний кабінет безпеки, де проводитимуться заняття для дітей з основ правил протипожежної та мінної безпеки, а також безпеки життєдіяльності загалом. Наочне знайомство дітей з небезпечними ситуаціями допоможе їм краще осягнути рівень загрози та добре запам’ятати, як слід діяти в екстремальних умовах.

Будівля ліцею

Фойє

Коридори

Спортивний зал

Кабінет безпеки

Навчальні кабінети

Майданчик з вуличними тренажерами

Список педагогічних працівників

Вчителі, які відійшли

Інформація про вчителів, що відійшли, які викладали предмети в учнів 11-Б класу – 2000-го року випуску

Ганджа Алла Павлівна

(1949 – 2015)

Народилася 16 травня 1949 року в с. Денихівка  Тетіївського району Київської області в сім`ї службовців.  З 1956-1966 рр. навчалася у  Іваньківській середній школі.

До вступу в інститут працювала на цукрокомбінаті помічником лаборанта та фасувальником індикаторних порошків Черкаського заводу хімреактивів.

У 1968-1973рр. навчалася в Уманському педагогічному інституті ім. П.Г. Тичини на природничому факультеті, за спеціальністю вчитель хімії та біології.

Вийшла заміж у 1971 році.

Чоловік Ганджа Михайло Григорович. Мала дві доньки: Ганджа Наталія Михайлівна, Ганджа Леся Михайлівна

Працювала учителем в школах Драбівського, Шполянського, Городищанського районів за місцем направлення і переведення чоловіка.

З 1982 р. працювала протягом трьох років вихователем групи продовженого дня Іваньківської середньої школи.

З 1985 – вчителем хімії Іваньківської середньої школи.

З 1988 року працювала на посаді заступника директора з виховної роботи. Нагороджена  значком «Відмінник освіти України».

Грабчак Антоніна Борисівна

(1951 – 2018)

Народилася 1 січня 1951 року в селищі Марківка, Марківського району Ворошиловградської області в сім’ї колгоспника.

У 1957-1967 рр. навчалася в Марківській середній школі.

У 1967-1972 рр. навчалася у Ворошиловградському педагогічному інституті на факультеті географія/біологія. По закінченню інституту отримала направлення в Секретарську середню школу Миколаївської області Кривоозерського району на посаду вчителя географії та біології, де працювала до 1976 року.

В 1973 році вийшла заміж. Чоловік Грабчак Григорій Іванович.

В 1976 році разом з чоловіком переїхали в с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, де працювала вчителем географії  в Іваньківській середній школі. Мала трьох дітей: Грабчак Володимир Григорович, Грабчак Іван Григорович та Грабчак Леся Григорівна.

Грабчак Антоніна Борисівна мала кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»,  звання «Вчитель-методист» та в 2003 році  нагороджена  значком «Відмінник освіти України».

Салата Іван Васильович

(1940 – 2008)

Народився 25 вересня 1940 р. в селі Медвин, Богуславського району Київської області. Закінчив Київський університет імені М. Горького. У 1959 році працював бібліотекарем при сільському Будинку культури. Із 1977 р. працював учителем української мови і літератури в Іваньківській середній школі.

Ментус Анатолій Іванович

(1954 – 2008)

Народився 1 січня 1954 року в селі Беринка, Тальнівського району Черкаської області.

У 1971-1976рр. навчався у Черкаському педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті, за спеціальністю «Фізика і електромеханіка».

У 1976-1978  працював вчителем фізики в Сарнівській середній школі Монастирищанського району, Черкаської області.

У 1978-1981 працював директором школи Кутянської восьмирічної школи. Маньківського району. У 1981 році був призначений директором Іваньківської середньої школи. Анатолій Іванович був тим справжнім учителем, який зміг надати новий сеанс шкільному життю, спонукати його рухатися далі, вперед. Саме завдяки запалу молодого керівника вчителя фізики Ментуса А.І. та силами сільської громади у селі Іваньки була добудована одна із кращих шкіл району. З 2001 року був призначений заступником директора з навчально-виховної роботи.

Анатолій Іванович мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»,  звання «старший вчитель»  та нагороджений  значком «Відмінник освіти».

Шмалій Катерина Василівна

(1945 – 2011)

Народилася 26 листопада 1945 року в с.Іваньки Маньківського району Черкаської області.. Батько працював шофером, мати в колгоспі.

В 1963р. закінчила Іваньківську середню школу. Працювала рік в лабораторії Іваньківського цукрозаводу.

У 1964-1969рр.  навчалася  в Уманському педагогічному інституті ім.П.Г. Тичини, на природничому факультеті, за спеціальністю вчитель хімії та біології.

У 1969-1980рр.  працювала вчителем хімії та біології в Дахталійській восьмирічній школі Крижопільського району Вінницької області, також займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, а потім директора Дахталійської восьмирічної  школи.

Виїшла заміж. Чоловік Шмалій Дмитро Григорович. Діти – Шмалій Любов Дмитрівна, Шмалій Вадим Дмитрович.

З 1980  по 1981 роки  працювала вихователем групи продовженого дня Іваньківської середньої школи.

З 1981 року працювала вчителем біології Іваньківської середньої школи.

Вчителька мала кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»,  та нагороджена  значком «Відмінник народної освіти».

Карачун Любов Василівна

(1961 – 2018)

Народилася 29 квітня 1961 року в с. Подібна  Маньківського району Черкаської області в сім`ї колгоспників . Батько Клочанов Василь Петрович працював трактористом в колгоспі ім. Щорса с. Подібна, а мати Клочанова Надія Омельянівна – свинаркою. Мала двох менших сестер Галину і Валентину.

1968-1976р. – навчалась у восьмирічній Подібнянській школі.

1976-1978р. – навчання у Вікторівській середній школі.

1978- 1982р. – навчання в Уманському державному педагогічному інституті ім. П.Г. Тичини на факультеті підготовки вчителів початкових класів.

В інституті займалась в танцювальному гуртку та фотогуртку. На другому курсі була членом профсоюзного бюро, відповідала за культурно-освітню роботу факультету. На третьому курсі була членом комсомольського бюро факультету, де відповідала за культурно-виховну роботу на факультеті, в групі була політінформатором, по цьому напрямку відвідувала факультет громадських професій, займалась пошуковою та науковою роботою. З своїми роботами виступала на наукових студентських конференціях.

В 1982р. розпочала свою трудову діяльність в Маньківському дитячому садку № 1 вихователем.

07.08.1982р. вийшла заміж за Карачуна Олексія Івановича.

27.08.1984 була переведена на посаду вихователя групи подовженого дня Іваньківської середньої школи. Працюючи вихователем одержала кваліфікаційну категорію «Спеціаліст І категорії».

19.08.1998 переведена на посаду учителя початкових класів.

Разом з чоловіком виховала двох дітей: дочку   Галину та сина Віктора.

03 грудня 2013 року була призначена на посаду секретаря Іваньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Припинила роботу Л. Карачун в зв’язку із трагічною смертю 04.02.2018.

Карачун Олексій Іванович

(1962 – 2023)

Народився 30 березня 1962 року в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області в сім`ї службовців.

1969-1979 навчався в Маньківській середній школі.

1979-1983 навчався в Уманському державному педагогічному інституті ім.П.Г. Тичини, за спеціальністю «загальнотехнічні дисципліни і праця».

В 1982році одружився. Дружина Карачун Любов Василівна. Діти: Карачун Галина Олексіївна, Карачун  Віктор Олексійович.

З 1983 працював учителем трудового навчання в Маньківській середній школі. 15.08.1983 був переведений на посаду вчителя трудового навчання в Іваньківську середню школу.  Мав  кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії».

Дубенко Олена Іванівна

(1939 – 2024)

Народилася 17 березня 1939 року в селі Дзендзелівка Маньківського району Черкаської області і сім`ї колгоспника.

Навчалася в  Дзендзелівській школі.

1955-1960 навчалась в Уманському педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті.

Після інституту за направленням працювала в Копієватській восьмирічній школі Канівського району вчителем математики і фізики з 1960-1962 роки.

1962-1966 –  працювала вчителем математики і фізики Харківської восьмирічної школи.

1966-1969 – учитель математики і фізики Маломаньківської восьмирічної школи.

1969- 1973 – учитель математики Маньківської середньої школи.

З 1973- 1995 роки  працювала вчителем математики Іваньківської середньої школи.

Нагороджена Грамотою МОУРСР і значком «Відмінник народної освіти».

Була одружена, чоловік  Заїка Микола Григорович , працював учителем в Іваньківській середній школі. Мала трьох доньок:  Світлану, Аллу та Ларису.

Список використаних джерел:

1. Жадько В. Материзна. Художньо-документальне видання. К., 2002. 96 с.
2. Школи Черкащини: у вимірі часу / упор.: О.В. Фещенко, Н.С. Побірченко, Л.В. Войтова. Умань: СПД Жовтий, 2009. 206 с.
3. Коляда Н.М., Кравченко О.О. Науково-дослідний центр педагогічного краєзнавства: 15 років діяльності. Інноватика у вихованні. 2022. Вип. 15. С. 35 47. https://ojs.itup.com.ua/index.php/iiu/article/view/435https://doi.org/10.35619/iiu.v1i15.435
4. Педагогічно-просвітницька діяльність громадських організацій України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): монографія / І. В. Албул, О.О.Гоменюк, Н. М. Коляда та ін. – Умань : ФОП Жовтий, 2015. – 417 с.
5. Проблеми соціального виховання в педагогічній теорії і практиці України (20-ті – середина 30-тих років ХХ століття) : колективна монографія / / авт. кол.: І. В. Албул, О. Д. Балдинюк, Н. М. Коляда та ін. – Умань : ВПЦ Візаві, 2017. – 200 с.
6. Іваньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Офіційний сайт: https://ivankyschool.e-schools.info/
7. Педагогічне краєзнавство крізь призму історико-культурних явищ та процесів в Україні [Текст] : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Умань, 21 листоп. 2023 р.) / МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини [та ін.] ; [редкол.: О. О. Кравченко (голов. ред., Н. М. Коляда, Н. В. Левченко ; рец.: О. Б. Петренко, О. Л. Кірдан]. – Умань ; Київ : Компринт, 2023. – 149 с.
8. Педагогічне краєзнавство крізь призму історико-культурних явищ та процесів в Україні [Текст] : кол. моногр. / [рец.: Березівська Л. Д., Петренко О. Б., Шевчук О. М. ; наук. ред. Коляда Н. М.] ; МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. – Умань : Ямчинський О. В., 2022. – 332 с.
9. Сільська початкова школа в контексті реформування системи освіти в Україні [Текст] : монографія / за заг. ред. В. Г. Кузя ; МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. Київ : Науковий світ, 2002. 220 с.
10. Нариси з історії розвитку новаторських навчально-виховних закладів в Україні (ХХ століття) [Текст] : навч.-методичний посібник : рек. МОН України / АПН України, Ін-т педагогіки, Луганський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Луганськ : ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. 443 с.