Не можемо не поділитися: інтерв’ю з випускницею Лілією Дубіною
Лілія Дубіна
Дубіна Лілія Вікторівна, у 2023 році закінчила Уманський державний педагогічний Університет імені Павла Тичини, факультет соціальної та психологічної освіти та отримала кваліфікацію ступінь вищої освіти «Магістр» за спеціальністю «231 Соціальна робота» за освітньою програмою «Соціальна робота (Соціально-психологічна реабілітація).
- Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Перш за все хочу сказати, що роки навчання особисто для мене промайнули дуже швидко, я дуже задоволена, що потрапила саме в цей заклад вищої освіти.
- Чи справдились Ваші очікування від навчання в університеті?
Так, мої очікування справдились, я дуже мріяла отримати саме таку якісну, кваліфіковану освіту. Безмежно вдячна кожному науково-педагогічному працівнику за знання, що я отримала, хоч і навчалась на заочній формі навчання. Я задоволена результатом!
- Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?
Наразі, я працюю секретарем на підприємстві, однак я ще маю досвід роботи волонтера і не тільки, інколи доводиться працювати і рятувальником, саме завдяки моєму досвіду, що я отримала навчаючись, я задоволена тим способом життя, що в мене зараз, бо я не мала б стільки натхнення, якщо б не мала освіту.
- Чи були викладачі, котрі надихали?
Звісно, перш за все хочу подякувати всім, але я безмежно вдячна декану – Кравченко Оксані Олексіївні, саме Вона мене підштовхнула на цей крок. По-друге, я безмежно вдячна своєму куратору як бакалаврської, так і магістерської роботи Моргай Лілії Анатолівні, ця людина провела мене як то кажуть від початку і до кінця!
- Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Спогади про навчання в мене залишились тільки найяскравіші, адже це була моя мрія, я її здійснила!
- Які з вивчених предметів найбільше подобались?
Мене взагалі було дуже приємно навчатися в університеті, я із задоволенням вивчала всі предмети, ця професія, яку я обрала дуже цікава, і навіть я би мовила не зовсім ще і розгорнута, я би загострила увагу в подальшому своєму житті на інклюзивній освіті, також мені сподобалась психологія та соціально-педагогічна робота, психолого-педагогічний супровід.
- Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Змінилось майже все: моє ставлення до життя, ставлення до соціму, навіть ставлення до кола родини.
- Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам я хочу побажати, якомога більше приділяти уваги навчанню, саморозвитку, намагатися отримати все що пропонують їм викладачі. В університеті працюють фахівці з великої літери, майстри своєї справи, дуже обізнані та кваліфіковані, студентам є чому навчатися у них.
А викладачам я бажаю тільки гарних студентів, що прагнуть отримувати знання.
- Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?
У нас була невеличка група ,котра складалася з семи осіб, з деякими у нас залишились гарні, теплі стосунки.
- Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Якщо я би мала таку можливість, то б спробувала б вступити та навчатися на аспірантській програмі.
- Які професійні важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Я вважаю, що я стала стриманішою, навіть коли це зовсім не можливо, я більш тактовна та можу спочатку обдумати, а потім приймати рішення, я маю можливість вже підійти до вирішення проблеми як кваліфікований спеціаліст. На мій погляд, інколи просто краще допомогти людині, ніж засуджувати її.
- Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Майбутнім випускникам я б побажала насамперед здобувати знання, використовувати всі можливості, що пропонує університет. Якщо на початку не складатиметься працювати за фахом, то є багато життєвих ситуацій, де зараз знадобляться знання тим паче зараз, коли у нас в країні війна. Кожен, якщо звісно забажає, може знайти своє призначення!