(Українська) Відбувся науково-практичний семінар «ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ПЕДАГОГІЧНУ ТЕОРІЮ І ПРАКТИКУ: ПЕДАГОГІКА, СПРЯМОВАНА У МАЙБУТНЄ»
4 жовтня 2022 р. на факультеті соціальної та психологічної освіти відбувся науково-практичний семінар «ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ПЕДАГОГІЧНУ ТЕОРІЮ І ПРАКТИКУ: ПЕДАГОГІКА, СПРЯМОВАНА У МАЙБУТНЄ», приурочений до 104-ої річниці від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського.
На факультеті соціальної та психологічної освіти склалась гарна традиція – вже десятий рік поспіль студенти-першокурсники разом з викладачами вирушають у подорож до невичерпного джерела педагогічної мудрості Василя Олександровича Сухомлинського – Гуманіста, Просвітителя, Добротворця.
Учасники семінару мали змогу переглянути книжкову виставку, підготовлену працівниками наукової бібліотеки університету, на якій були представлені педагогічні та літературні твори В. О. Сухомлинського, матеріали сучасних дослідників про життя, педагогічну діяльність та творчу спадщину видатного педагога, вісники науково-дослідної лабораторії університету «Василь Сухомлинський і школа ХХІ століття».
Із вступним словом звернулась до учасників семінару модератор заходу – Ткачук Лариса Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, яка зазначила, що В. О. Сухомлинський займає гідне місце серед сотні видатних українців усіх часів, а ООН визнала його одним із великих педагогів світу. Все найцінніше, створене Василем Олександровичем, назавжди увійшло до національної духовної культури, до скарбниці вітчизняної і світової педагогіки.
Нині ім’я Василя Сухомлинського можна знайти в педагогічних енциклопедичних словниках, довідниках, підручниках і посібниках з педагогіки, історії педагогіки, методики виховної роботи, в численних працях вітчизняних і зарубіжних учених, які ретельно досліджують спадщину педагога-гуманіста, шукають у ній відповіді щодо вирішення актуальних проблем виховання підростаючого покоління.
«Він мав у своєму серці те, що не вмирає, а живе вічно, як народ, який дав йому життя, розум генія, серце Данко і вогонь Прометея» – це слова про нього – Народного учителя, директора Павлиської школи, що на Кіровоградщині.
Лариса Василівна запросила присутніх до перегляду фільму «Василь Олександрович Сухомлинський: Павлиський романтик»
Кочубей Тетяна Дмитрівна – доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи у доповіді «ФЕНОМЕН ДИТИНСТВА У РОЗУМІННІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО» відзначила, що особливий інтерес до дитинства яскраво проявився в українській педагогіці у спадщині Василя Сухомлинського.
Особливістю педагогічної системи Василя Сухомлинського було те, що він підійшов до розуміння образу дитинства з філософських позицій через визнання унікальності дитячого світу та його самоцінності. Образ дитинства у його розумінні включав такі виміри як:
- віковий період життя людини;
- особливий, неповторний, своєрідний світ та спосіб буття дитини у ньому;
- світ відносин дорослих і дітей;
- середовище, в якому доводиться працювати вчителю. Таким екологічним середовищем дитинства виступала школа.
До Василя Сухомлинського у такій цілісності теорію дитинства мало хто розкривав. Тому саме підхід відомого педагога-практика до даної проблеми є цінним для педагогічної науки.
Тетяна Дмитрівна наголосила, що Василь Сухомлинський дотримувався думки, що дитина буде підвласна тільки тоді педагогові, коли вона його любить, а значить, і довіряє. Адже, «на довір’ї і любові тримається прагнення дитини шукати захист в дорослого». Тому має панувати повага до тендітних дитячих почуттів, їх емоційної чутливості. Адже серце дитини чутливе до добра, воно не потребує підвищення голосу, а тим більше крику, погроз.
У суспільстві не повинно бути жодної скаліченої душі, за кожну дитину необхідно боротися. Дитина має нести світло сонця і чисту мелодію життєрадісної музики людської радості в таємний закуток, тоді промінь її чистого серця буде освітлювати дорогу іншим людям.
З цікавістю учасники дійства прослухали виступ Данилевич Лариси Арсеніївни, кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології, яка виступила із доповіддю «ПСИХОЛОГІЧНІ ІДЕЇ РОЗВИТКУ ДУШІ ДИТИНИ У КАЗКАХ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО».
У своєму виступі Лариса Арсеніївна відзначила, що на перше місце Василь Сухомлинський ставив у психології дитини її душевний і духовний розвиток. Він вважав, що потрібно так виховувати дитину, щоб у дитячий розум і серце входила краса справжньої людини, велич і незрівнянна краса Вітчизни.
Психологізм Василя Сухомлинського чітко простежується і в трактуванні такого складного, дискусійного поняття як «людська душа» – вчений порівнює її із родючим полем, на якому треба виростити пшеничний колосок: «… не будеш вирощувати пшеничний колосок, не будеш орати землю й зрошувати її потом, проявляти турботу і тривогу – поле буде пустирем, а на пустирі виросте чортополох».
Великий педагог вважав, що Душа не може жити без святині – без віри. Він казав «Альфою і омегою моєї педагогічної віри є глибока віра в те, що людина є така, яке в неї уявлення про щастя людини». Понад усе педагог прагнув зробити так, щоб усі його вихованці зростали щасливими.
Багатство почуттів та емоцій В. О. Сухомлинський пропонує розвивати через казку та оповідання. Кожна казка, кожне оповідання Василя Сухомлинського пронизані ідеєю людяності, і своїм змістом викликають такі почуття – як милосердя, жалість, співчуття до персонажів, що потрапили в біду.
Основна мета казкової терапії – створити такі умови, які б допомагали людині подолати те, що блокує її розвиток, зумовлює труднощі індивідуальної соціалізації та адаптації. Завдяки казкотерапії можлива передача цінного життєвого досвіду. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.
Кравченко Оксана Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, декан факультету соціальної та психологічної освіти, у своєму виступі зазначила, що починаючи з 2013 року на факультеті щорічно відбувається науково-практичний семінар – подорож до невмирущого джерела ідей видатного гуманіста – Василя Олександровича Сухомлинського. Кожного разу учасники семінару зверталися до його біографії – у тому числі до періоду війни та післявоєнного часу. І ніколи не могли уявити, що нам доведеться самим пережити війну, яка розпочалася у лютому і триває донині. В умовах війни змінюється роль закладу освіти. Місія діяльності закладу вищої освіти набуває нового змісту, виокремлюються нові напрями роботи.
Оксана Олексіївна схарактеризувала діяльність факультету соціальної та психологічної освіти УДПУ імені Павла Тичини в умовах війни:
– робота над держбюджетною темою «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму» (розробка рекомендацій щодо соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді внаслідок війни);
– створення Ресурсного центру для внутрішньо переміщених осіб, мета діяльності якого – надання освітньо-просвітницьких послуг, здійснення соціальної підтримки та психологічного супроводу, створення умов для комплексної реабілітації за видами (психологічна, соціальна, професійно-трудова, спортивна, медична) та інтеграції до життя Уманської територіальної громади;
– участь у Благодійному проєкті «КОЛО ТУРБОТИ» створеному ГО «Центр Соціального Лідерства» на чолі з Лисовською О. за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ), під патронатом НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, мета якого – надавати кваліфіковану безоплатну допомогу сім’ям, дітям віком до 6 років, що отримали гостру травму в результаті дії різноманітних обставин у ході війни в Україні;
– участь у проєкті «Спільно. Точки зустрічі», спрямованому на підтримку дітей, підлітків та їхніх родин, які через війну були змушені залишити свої домівки (реалізовується спільно з ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та у співпраці з Міністерством молоді і спорту України);
– участь у проєкті «Теоретико-методологічне використання терапевтичної методики Хібукі-терапія у роботі з дитячою травмою» (Ізраїльсько-український проєкт, спрямований на допомогу дітям ВПО та особам, які мають симптоми ПТСР);
– реалізація проєкту «Кімната терапії іграшкою» (постійно діюча кімната до завершення бойових дій, та при виконанні реабілітаційних функцій поствоєного стану);
– національно-патріотичний табір для студентської молоді «Дія» (XV зміна «Україна переможе!»);
– акція «Разом переможемо!»;
– зміна національно патріотичного табору для студентської молоді «Дія» – «Сильні. Вільні. Незалежні!», приурочена до Дня незалежності нашої держави;
– курс реабілітаційної допомоги особам у кризових ситуаціях (соціальна, психологічна та особистісна стійкість учнівської та студентської молоді, викладачів).
На завершення своєї доповіді Оксана Олексіївна зазначила, що педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського не втрачають актуальності та активно використовуються в закладах освіти різних рівнів. Особливо актуальні вони сьогодні в умовах російсько-української війни, коли діти стають найбільш вразливою групою населення, що потерпає від її наслідків. І нам необхідно проаналізувати та переосмислити досвід минулих поколінь та виробити дієвий алгоритм роботи щодо подолання всіх видів дитячих травм, пов’язаних з війною.
Камінська Олена Петрівна, керівник служби у справах дітей Уманської райдержадміністрації виступила з доповіддю «ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОПІКИ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД», в якій ознайомила присутніх із діяльністю служби. Олена Петрівна наголосила, що проблема сирітства для українського суспільства має сьогодні державне значення. Визнання Україною сім’ї як пріоритетної форми влаштування дітей-сиріт, на жаль, тільки фрагментарно розв’язало проблеми сирітства, через нерозвиненість сімейних форм опіки в нашій країні значна кількість дітей цієї категорії продовжує виховуватися в інтернатних закладах освіти. У сучасних українських реаліях формується нове бачення організації виховання, опіки, соціального захисту дітей, які потребують державної допомоги й підтримки.
Завершила пленарне засідання семінару Ткачук Л. В., зазначивши, що ідеї В .О. Сухомлинського вічні, як вічні Добро, Краса, Любов, оскільки любов’ю твориться людина – найвища цінність серед усіх цінностей світу. Щоднини ми живимося мудрістю великого Добротворця, адже немає жодної проблеми в педагогіці, якої б він не торкнувся, не вказав нам шляхи її розв’язання.
Маючи такі основи в педагогіці, які представлені ім’ям і творчістю Василя Сухомлинського, ми зможемо підняти нашу Українську державу на той рівень розвитку, якого заслуговує наш героїчний, працелюбний і мудрий народ.
Фото новини:
