Науково-методичний семінар, присвячений 98-й річниці від дня народження В. О. Сухомлинського
На факультеті соціальної та психологічної освіти склалась гарна традиція – вже четвертий рік поспіль студенти-першокурсники разом з викладачами вирушають у подорож до невичерпного джерела педагогічної мудрості В. О. Сухомлинського – Гуманіста, Просвітителя, Добротворця, чиє ім`я яскравою зорею сяє у славетному сузір`ї видатних імен педагогів світу.
28 вересня 2016 р., у день 98-ї річниці від дня народження видатного педагога, відбувся факультетський науково-методичний семінар «Впровадження ідей В. О. Сухомлинського у педагогічну теорію і практику: щоб у серці жила Батьківщина», співорганізаторами якого у цьому році виступили Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України та Гайворонський МНВК Кіровоградської області. Своєрідним епіграфом семінару стали слова педагога-патріота: «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо».
До початку семінару його учасники змогли ознайомитися з тематичною виставкою, організованою науковою бібліотекою університету. На ній були представлені твори В. О. Сухомлинського, спогади його сучасників, твори науковців, матеріали Міжнародних науково-практичних конференцій та Всеукраїнських педагогічних читань, випуски «Віснику наукової лабораторії «В. О. Сухомлинський і школа ХХІ століття».
«Він мав у своєму серці те, що не вмирає, а живе вічно, як народ, який дав йому життя, розум генія, серце Данко і вогонь Прометея» – цими словами про Народного учителя, директора Павлиської школи, що на Кіровоградщині, заслуженого учителя УРСР, Героя соціалістичної праці, кандидата педагогічних наук, член-кореспондента АПН СРСР, розпочала семінар його модератор – Ткачук Лариса Василівна, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту. У своєму виступі вона наголосила на патріотичному кредо видатного українського педагога – це сплав почуття і думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а передусім серцем. У виступі прозвучала думка, що розглядаючи патріотизм як надзвичайно складне явище духовного життя людини і народу, центр об‘єднання масової свідомості та менталітету нації, осереддя моральності, видатний педагог надавав виключного значення у формуванні особистості-громадянина ставлення до ідеї Батьківщини, як до священного й найдорожчого, найголовнішого, вищого від усіх повсякденних турбот, тривог, пристрастей. Це почуття зближує і ріднить людей, очищає душі від усього, що принижує їх гідність. На завершення виступу, Лариса Василівна запросила присутніх до перегляду фільму про В. О. Сухомлинського.
Затамувавши подих, поринувши в атмосферу, в якій жив і творив видатний педагог, слухали присутні на семінарі виступ «Талант, освячений мудрістю і любов‘ю (спогади про видатного педагога ХХ століття В. О. Сухомлинського» Мудрого Івана Левковича, методиста Гайворонського МНВК Кіровоградської області, керівника науково-методичної лабораторії освітнього округу, лауреата обласної премії імені В.О. Сухомлинського, Заслуженого учителя України. У 1965–1970 рр. він, будучи наймолодшим у Кіровоградській області завідувачем районного відділу освіти (Гайворонського), мав можливість зустрічатися і спілкуватися з Василем Олександровичем.
Думки і мрії В. О. Сухомлинського, цієї непересічної особистості не перекреслив час. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського залишається вічним джерелом педагогічної мудрості, яке ніколи не зміліє. Його яскравий талант запалює в серцях багатьох його послідовників жагу творчості, бажання шукати, експериментувати, творити добро, боротися і перемагати.
Тож продовжили розповідь про те, як впроваджуються ідеї патріотичного виховання В. О. Сухомлинського у практику сучасних загальноосвітніх закладів дві випускниці факультету соціальної та психологічної освіти: Форостяна Вікторія Іванівна, практичний психолог ЗОШ І–ІІІ ступенів №1 м. Гайворона Кіровоградської області (тема виступу: «Формування творчої особистості свідомого громадянина у світлі ідей педагогічних надбань В. О. Сухомлинського, як пріоритетний напрямок у виховній роботі педагогічного колективу ЗОШ І–ІІІ ступенів №1 м. Гайворона Кіровоградської області») та Кривцова Олена Володимирівна, практичний психолог ЗОШ І–ІІІ ступенів №3 м. Гайворона Кіровоградської області (Тема виступу: З досвіду роботи педагогічного колективу ЗОШ І–ІІІ ступенів №3 м. Гайворона із здійснення патріотичного та гуманістичного виховання учнів у світлі ідей і педагогічних надбань В. О. Сухомлинського»).
У своєму виступі «Виховання патріотизму у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського» доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Коберник Олександр Миколайович наголосив на думці В. О. Сухомлинського про те, що самі по собі слова дитини, підлітка, юнака про те, як він любить Батьківщину і готовий жертвувати заради неї, не завжди є справжнім критерієм патріотичної вихованості; мудрість вихователя полягає в тому, щоб ці слова наші вихованці не вимовляли безпристрасно і бездумно, щоб вони були підкріплені корисними справами на благо Батьківщини. Олександр Миколайович підкреслив справедливість та актуальність думки видатного педагога: «Немислима справа – вчити говорити про любов замість того, щоб учити любити. Взагалі треба особливо суворо і вимогливо торкатися понять і слів Вітчизна, доблесть, героїзм, подвиг, так само як і змісту тієї діяльності, яка вкладається у ці поняття і слова».
Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Кочубей Тетяна Дмитрівна у виступі «Василь Сухомлинський: виховання патріотичних почуттів у дитинстві» відзначила, що В. О. Сухомлинський створив власну оригінальну педагогічну систему, в якій зробив спробу створити цілісний філософський образ дитини. Однією з найбільших заслуг учителя з Павлиша перед вітчизняною і світовою педагогікою є те, що він зумів піднятися до дитини і завдяки цьому під його керівництвом школа стала справжнім Храмом Дитячої Душі, де в центр уваги та діяльності була поставлена особистість дитини, її майбутнє, її всебічний розвиток, високі ідеали, чисте благородне серце. Виховання патріотизму, любов до Батьківщини видатний педагог радив прищеплювати, починаючи з таких якостей, як чуйність, відповідальність, терпимість, щирість взаємин, уміння співчувати людям, любов до рідних тощо, через захоплення красою рідного краю, ознайомлення з історією Батьківщини, її національними героями.
Із заключним словом на семінарі виступила декан факультету соціальної та психологічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент Кравченко Оксана Олексіївна, яка подякувала ініціаторам проведення семінару, гостям та виступаючим на семінарі та вручила їм пам‘ятні подарунки.
Завершила роботу семінару модератор Ткачук Лариса Василівна, яка зазначила, що вже впродовж 20 років у нашому університеті діє науково-дослідна лабораторія «Василь Сухомлинський і школа ХХІ століття». Студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, вчителі, під керівництвом мудрого наставника – Володимира Григоровича Кузя творили і творять її історію, вписуючи сторінку за сторінкою, слово за словом славні здобутки, напрацювання та звершення. На базі лабораторії захищаються докторські, кандидатські дисертацій, щорічно видається збірник праць лабораторії, на її базі проводяться наукові конференції. Авторитет лабораторії ґрунтується на вдалому поєднанні творчого використання та розвитку ідей В. О. Сухомлинського у контексті сьогодення.
Модератор семінару звернулась до присутніх із такими словами: «Діалог великого українського педагога з нинішнім та прийдешніми поколіннями триватиме вічно, бо його гуманістична і патріотична педагогіка завжди буде актуальною і сучасною. Друг і соратник В. О. Сухомлинського І. Г. Ткаченко в одній із своїх статей прозорливо підкреслив: «В. О. Сухомлинський – наш сучасник, наша історія і наше майбутнє».
Тож нехай педагогічна спадщина великого педагога осяє благодатним світлом творчості діяльність та життєвий шлях науковців і студентів, запаливши їхні свічки Патріотизму, Гуманізму, Добра, Любові, Віри і Надії, сіючи нові зерна краси людської».
