(Українська) УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІЧНА БІОГРАФІКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ: з досвіду діяльності Науково-дослідної лабораторії «Педагогічне краєзнавство Черкащини»
Педагогічна біографіка, наукова біографія, біографічні дослідження, біографіка – один із напрямів діяльності Науково-дослідної лабораторії «Педагогічне краєзнавство Черкащини», що діє в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини з 2003 року (http://surl.li/gprqm).
Результати науково-дослідної роботи співробітників Лабораторії висвітлені у численних виданнях – монографіях, підручниках, посібниках, бібліографічних покажчиках, публікаціях в українських і зарубіжних фахових наукових виданнях, зокрема, з проблем педагогічної біографіки та біографістики: «Педагогічне краєзнавство» (2008), «Хрестоматія педагогічного краєзнавства» (2012), «Антологія педагогічного краєзнавства Черкаського краю» (2008), «Проблеми соціального виховання в педагогічній теорії і практиці України (20-ті – середина 30-тих років ХХ століття)» (2017); колективна монографія «Педагогічне краєзнавство крізь призму історико-культурних явищ та процесів в Україні»; та ін.
За роки діяльності за результатами наукових досліджень захищено більше як п’ятдесят дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук (доктора філософії), з яких значна частина присвячена актуальним питанням педагогічної біографіки та біографістики.
Частина досліджень – біографічні розвідки творчості педагогів та освітян, з-поміж яких: Олександр Русов (1847–1915), Володимир Науменко (1852–1919), Пантелеймон Куліш (1819-1897), Олексій Андрієвський (1845–1902), Павло Житецький (1837–1911), Іван Лучицький (1845–1918), Н Григоріїв (1883–1953), Василь Каразін (1773–1842), Вільгельм Гумбольдт (1767– 1835), Вільгельм Лай (1862–1926) та ін.
Окрема сторінка в діяльності Лабораторії – критико-бібліографічна робота, результатом якої стала підготовка серії бібліографічних видань. Зокрема, хронологічно-тематичного покажчика «Українська історико-педагогічна наука у дзеркалі тематики дисертаційних досліджень (1995–2014)» (2014). Автор проєкту і науковий редактор – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор О. В. Сухомлинська. У виданні представлена тематика дисертаційних досліджень з історії педагогіки на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата педагогічних наук, закоординованих у 1995–2014 роках зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, а також інших спеціальностей з педагогічних наук. В основу різнорівневої систематизації тем дисертацій покладений поділ на докторські та кандидатські, основними принципами обрано хронологічний та проблемно-тематичний. Зокрема, у розділі 4 «Персоналія як тема історико-педагогічних досліджень» подано тематику 354 дисертацій, присвячених постатям українських і зарубіжних педагогів різних часів.
Розвиток науки, досліджень у різних наукових галузях, співпраця вчених неможливі без засобів наукової комунікації, до яких відносять: наукову періодику, наукові монографії, матеріали конференцій, наукові педагогічні конференції, наукові бесіди, листування між ученими, семінари, педагогічні виставки, електронні журнали, сайти педагогічних установ, індивідуальні веб-сторінки вчених-педагогів, Інтернет-конференції тощо. Упродовж 2004 – 2020 рр. результати наукових досліджень з історії педагогіки, педагогічного краєзнавства висвітлювалися на сторінках фахового видання «Історико-педагогічний альманах», заснованого УДПУ імені Павла Тичини та Інститутом педагогіки НАПН України. Головний редактор – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор О. В. Сухомлинська .
Перспективи подальших наукових досліджень співробітників Лабораторії полягають у підсиленні міждисциплінарних досліджень проблем педагогічного краєзнавства з метою розширення спектру діяльності науковців, наукових шкіл Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у співпраці з науковими установами Національної академії педагогічних наук України та закладами Міністерства освіти і науки України; забезпеченні інтегрованості наукової діяльності закладу вищої освіти у світовий освітньо-науковий простір (наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями; маркетингові дослідження щодо просування науково-технічних результатів на український та світовий ринки.
