Інсценізація казок В. О. Сухомлинського

24 листопада 2016

1

«Людина лише тоді людина, коли вона людству друг»– ці слова якнайкраще підходять, коли мова йде про В. О. Сухомлинського. Його називають великим діячем освіти, якому були властиві подвижництво, повна самовіддача, благородство.

2

3

4

Сільський учитель і оригінальний теоретик педагогіки, талановитий директор школи, автор сотень віршованих і прозаїчних мініатюр, дуже скромна і сором’язлива людина і безстрашний, яскравий полеміст і публіцист – такою цілісною натурою постає перед нами В. О. Сухомлинський.

5

6

7

8

Принципи і методи виховання людини В. О. Сухомлинський розробляв протягом усього життя. Рано відчувши вчительське покликання, він присвятив школі майже 35 років життя, раз і назавжди віддавши своє серце дітям.

9

10

11

12

Студенти факультету соціальної та психологічної освіти разом з вихованцями освітніх закладів міста Умань (ЗОШ № 1 імені Пушкіна, школи-гімназії № 2, ЗОШ № 3, ЗОШ № 11 імені Бажана, ЗОШ № 14, Обласного міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей)взяли участь у театралізованому показі казок великого педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

13

14

15

16

Глядачі мали змогу віднайти глибокий зміст виховання доброти, поваги, бережливості, толерантності, мудрості, працьовитості у казках великого педагога:«Горбатенька дівчинка», «Який слід повинна залишити людина?», «Золоте зернятко істини», «Камінь», «Добре слово»,«Зайчик і місяць», «Маківка і джміль», «Важко бути людиною», «Акація і бджола».

17

18

19

20

Є надія, щона факультеті соціальної та психологічної освіти такі творчі зустрічі стануть доброю традицією.

21

22

23

Велике серце, що горить любов’ю

Для тих маленьких щирих оченят,

Які не творять шани гострослів’ю

І не дають оманливих порад.

У педагога, що росте із сонцем,

В якого стіни мають свій етюд,

Від краю неба крізь думок віконце

До малюків доносить вищу суть.

Це так не просто завжди віддавати

Частинку серця для малих дітей,

Бо тут не можна помилки зазнати

Потрібно добре знати суть речей.

Тай вчителів залишених без слова

Не покидає без своїх порад

Із Сухомлинським лине їхня мова,

Цвіте і пахне як вишневий сад.

Усю майстерність, досвід із роками

В своїх казках народу передав,

Зв’язавши все духовності нитками,

У світлих душах істину заклав.